Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

ложний свідок -ошуканство. 18 Є такі, що словами, мов мечем, прошивають, | а язик мудрих гоїть. 19 Уста правдиві повіки перебувають; | язик брехливий - на хвилину. 20 Шахрайство в серці тих, що лихо замишляють; | радість - хто рає мир. 21 Праведному ніякої біди не буде, | а злі нещастям повняться. 22 Осоружні Господеві уста брехливі; | хто чинить правду, той йому вгодний. 23 Розумний чоловік приховує знання, | а серце дурних проголошує дурноту. 24 Рука трудящих пануватиме, | лінива - платитиме дань. 25 Журба гнобить серце людини, | а добре слово її звеселяє. 26 Друг праведника вивищує; | дорога злих на манівці їх зводить. 27 Лінивий не спече влову; | найвищий скарб людини - пильність. 28 На стежці справедливости -життя; | крива дорога веде до смерти.

13. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення. 2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників - насильство. 3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель 4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься. 5 Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно. 6 Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба. 7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий. 8 Викуп життя людини - її багатство; | бідний же загроженим не почувається. 9 Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне. 10 Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду. 11 Майно, швидко нажите, пропадає; | а хто збирає поволі, той багатіє. 12 Відсунута надія - мука серця; | а здійснене бажання - дерево життя. 13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; | хто ж заповідь шанує, той матиме заплату. 14 Наука мудрого - джерело життя, | щоб спастися від сітей смерти. 15 Добрий розум приносить ласку, | дорога ж віроломних шорстка. 16 Кожен розумний чинить розважно, | а дурний виставляє дурноту напоказ. 17 Злий посланець у біду кидає, | а вірний вістун лікує. 18 Злидні та сором, хто науку відкидає; | а хто приймає напоумлення, той у пошані. 19 Як здійсниться бажання, душа радіє; | від зла відвертатись - то для дурних осоружно. 20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, - той зледачіє. 21 Грішних переслідує нещастя, | а добро - нагорода праведним. 22 Добрий свою спадщину онукам залишає, | а майно грішника для праведника бережеться. 23 Цілина бідних родить багато збіжжя; | за браком правосуддя не один гине. 24 Хто щадить різки, ненавидить сина; | хто ж його любить, той завчасу карає. 25 Праведний їсть собі досхочу, | а живіт злих терпітиме нестачу.

14. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками. 2 Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує. 3 В устах дурного - бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають. 4 Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий. 5 Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає. 6 Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка. 7 Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних. 8 Мудрість розумного - свою дорогу знати; | безумство глупих - обман. 9 Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка. 10 Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись. 11 Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме. 12 Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її - шлях смерти. 13 Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток. 14 Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра - вчинками своїми. 15 Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки. 16 Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості. 17 Запальна людина робить дурниці, | розважливий - зносить усе. 18 Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням. 19 Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима. 20 Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів. 21 Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих. 22 Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє. 23 Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина - голод. 24 Вінець мудрих - їхній хист; | корона дурних - безглуздя. 25 Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той - облуда. 26 В Господнім страсі - міцне довір'я людини, | і її діти матимуть притулок. 27 Господній острах - джерело життя, | щоб уникати сітей смерти. 28 У безлічі народу - царя слава; | у нестачі людей - руїна князя. 29. Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту. 30 Лагідне серце - життя для тіла, | а заздрість гризе кістки. 31 Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного. 32 Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок. 33 У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно. 34 Справедливість підносить народ угору, | а гріх - сором народів. 35 Царська прихильність - розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть.