Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

сину, | і не ухиляйся, коли він карає. 12 Кого Бог любить, того й картає, | як батько улюбленого сина. 13 Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, | людина, що розум придбала, 14 бо її придбання ліпше від придбання срібла, | і понад золото такий прибуток. 15 Вона дорожча від перлів, | ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. 16 Вік довгий у її правиці, | і в лівиці - багатство й слава. 17 Шляхи її - шляхи відради, | всі її стежки - мирні. 18 Вона дерево життя для тих, хто її держиться, | щасливий, хто її вхопився. 19 Господь мудрістю заснував землю, | він розумом утвердив небо. 20 Його знанням розсілися глибини, | і хмари скрапують росою. 21 Мій сину! Бережи розум і обачність; | нехай не зникають з-перед очей у тебе, 22 і вони будуть життям душі твоєї, | окрасою твоєї шиї. 23 Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, | і нога твоя не спотикнеться. 24 Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, | коли лягатимеш, сон твій буде солодкий. 25 Не бійся ні переляку раптового, | ані напасти злих, коли нагряне, 26 бо Господь буде безпекою твоєю | і збереже ногу твою від пастки. 27 Не затримуй добра від того, кому воно належить, | коли рука твоя здоліє це зробити. 28 Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, | дам узавтра”, - коли є у тебе щось. 29. Не куй зла на твого ближнього, | коли він з тобою перебуває в довір'ї. 30 Не сварися з чоловіком без причини, | якщо він тобі зла не заподіяв. 31 Насильникові не завидуй, | не наслідуй його поведінки, 32 бо розбещений для Господа осоружний, | з праведниками ж його дружба. 33 Прокляття Господа в домі злого, | а житло праведника він благословляє. 34 З насмішників Господь сміється, | покірним дає ласку. 35 Мудрі беруть у насліддя славу, | доля безумних - ганьба.

4. Батьківське навчання

1 Слухайте, діти, батьківське навчання, | і зважайте, щоб розуму набрались, 2 бо я даю вам добру науку; | навчання мого не покидайте. 3 Бо й я був сином у мого батька, | ніжним та любим в очах моєї неньки. 4 Він учив і говорив до мене: | Нехай твоє серце держить мої слова твердо; | пильнуй мої накази, то й будеш жити. 5 Набирайсь мудрости, розуму набирайся, | не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст. 6 Не покидай її, і вона буде тебе зберігати; | люби її, і вона буде тебе охороняти. 7 Початок мудрости: здобувай мудрість! | Усім твоїм маєтком здобувай розум. 8 Цінуй її високо, й вона тебе підійме, | вона тебе прославить, коли ти її обіймеш; 9 вона тобі на голову вінець слави покладе | і пишною короною тебе прикрасить. 10 Слухай, мій сину, і сприймай мої вискази, | й років життя твого буде багато. 11 Дороги мудрости тебе навчаю, | веду тебе по стежках простих. 12 Коли ходитимеш, крокам твоїм не буде тісно, | а побіжиш - не спотикнешся. 13 Держись науки, її не занедбуй; | пильнуй її, вона бо життя твоє. 14 Не ходи стежкою безбожних, | і не простуй дорогою ледачих. 15 Ухиляйсь від неї, не ходи нею, | зверни із неї та й далі йди. 16 Вони бо й не заснуть, як зла не вчинять; | і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу; 17 вони бо їдять хліб злочинства | і п'ють вино насильства. 18 Дорога ж праведних, як світло зірниці, | що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний. 19 Путь безбожників неначе темрява теменна; | вони не відають, об що спіткнуться. 20 Мій сину! слухай слова мої уважно, | нахили вухо до моїх глаголів. 21 Нехай вони не відходять з-перед очей у тебе, | сховай їх в осерді твого серця, 22 вони бо життя тому, хто їх знайде, | і здоров'я для всього його тіла. 23 Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, | бо з нього б'ють життя джерела. 24 Відкинь лукавство уст від себе, | і губ неправду віддали від себе. 25 Очі твої нехай дивляться просто, | вії твої нехай зорять перед тобою. 26 Вирівняй стежку для ноги твоєї, | нехай усі твої дороги будуть прості. 27 Не збочуй ні праворуч, ні ліворуч; | відверни ногу твою від зла.

5. Облудні чари перелюбки 1-6; небезпеки чужоложства 7-14; радощі подружньої любови 15-20; Бог усевидючий 21-23

1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, | прихили ухо твоє до розуму мого: 2 щоб ти зберіг собі розсудок, | і щоб наука уста твої зберегла. 3 Бо мед із уст чужої жінки капає, | і бесіда її масніша від олії, 4 але скін її гіркий, немов полин, | і гострий, наче меч двосічний. 5 Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу. 6 Стежки життя вона не знає; | хода її непевна, їй до того байдуже. 7 Отож, сину мій, слухай мене, | не відступай від слова уст моїх. 8 Відсторони твою дорогу геть від неї, | не наближайсь до дверей її дому, 9 щоб не довелось віддати іншим твою славу, | а твоїх літ - людям немилосердним; 10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці, | щоб труди твої не переходили в чужий дім, 11 щоб не стогнав ти по тому, | як тіло твоє і твоя плоть змарніють, 12 щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів, | серце моє погордувало докором? 13 Я голосу вчителів моїх не слухав, | і до наставників моїх не нахиляв я вуха. 14 Я мало не потрапив у крайнє лихо | поміж зборищем-громадою!” 15 Пий воду з твого водозбору, | воду, що б'є із власної криниці. 16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по