Читати книгу - "Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту, Юні Хонг"

6. Розумійте натяки. Люди не завжди прямо висловлюють свої думки, і це їхнє право. Якщо хтось нервує, коли потрібно висловитися відверто, не змушуйте їх. Звертайте увагу на контекст і на те, чого не кажуть.

7. Іноді шкода, завдана комусь мимоволі, нічим не краща, ніж заподіяна зумисно. Намір — ще не результат, як то кажуть. Наміри існують у вашій свідомості, і треба дистанціюватися від неї, щоб людям навколо було зручно. Намагайтеся створювати «обтічність», а не «гострі виступи».

8. Дійте спритно та швидко. Швидко збирайте інформацію, швидко її опрацьовуйте, швидко пристосовуйтеся. Приміщення, до якого ви потрапили десять хвилин тому, уже не те. Усе змінюється. Пам’ятайте: виживання найпристосованіших — це не обов’язково виживання найсильніших. Це виживання тих, хто найкраще адаптується.

Якщо ви справді, справді не можете примусити себе мовчати… не все втрачено. Існують інші методи аналізування ситуації. Наприклад, можна зазирнути співрозмовникові в очі. Декого це може дратувати, проте в цьому й полягає сенс такої поведінки. Це ваш важіль впливу. Як я вже згадувала, Стів Джобс полюбляв незмигно дивитися комусь в очі.

Якщо ви прискіпливо проаналізуєте поведінку своїх знайомих, яким аж надто бракує нунчі, то помітите, що вони можуть бути добрими, злими чи десь між цими полюсами, утім, усіх їх об’єднує одна риса: здається, що вони не контролюють власне життя. У найгіршому разі вони дозволяють небезпечним людям впливати на них. У найкращому — відштовхують усіх навколо, навіть не розуміючи, чому так відбувається. У них проблеми на роботі, а друзів вони втрачають швидше, ніж ті встигають у них з’явитися.

Використання нунчі не передбачає вашого «розчинення» в іншій людині. Навпаки. Власне, якщо ви розважливо спостерігаєте за співрозмовником, покладаючись на внутрішній спокій і перебуваючи на безпечній відстані, що допомагає вам зберігати об’єктивність, то розумієте цю людину, бачите її такою, якою вона є. Нунчі надає вам хоробрості — і зовнішньої, поведінкової, і внутрішньої, справжньої.

Швидке нунчі допоможе вам жити свідомо. Завжди буде хтось, кому ви не сподобаєтеся. Це неминуче. Принаймні, не ускладнюйте собі життя, ненавмисне викликаючи в людей ненависть із причин, яких цілком можна було уникнути.

Іноді ви будете припускатися помилок у використанні нунчі. Не картайтеся через це. Навіть майстри нунчі можуть схибити. Ніхто не досконалий. А якщо ви втрапили в халепу? Не панікуйте. Облиште. Майстер нунчі знає, що в таких ситуаціях спрацьовує правило: не говори про погане, то воно й минеться.

Більшість людей під час спілкування намагаються сказати щось дотепне. Але важливість дотепності надто перебільшена. Якщо ви хвилюєтеся, бажаючи сказати щось дотепне, то відволікаєтеся від спостереження. Здатність проаналізувати «атмосферу» в приміщенні допоможе вам у житті значно більше. Розвиваючи нунчі, ви зможете поліпшити чимало аспектів свого життя. Люди підтримають вас, навіть не розуміючи, чому стали на ваш бік.

Якщо вам здається, ніби ви стали на герць з усім світом, нунчі допоможе відмовитися від двобою та змусити світ співпрацювати з вами.

Колега, який завжди машинально відкидає всі ваші ідеї, знаходитиме значно менше приводів не погодитися з вами. Чиновник, чиє завдання, власне, і полягає в тому, щоб усім відмовляти, скаже вам: «Що ж, гадаю, ми зможемо вдатися до одного нестандартного підходу…» Відповідь на ваше запитання «Що зробити, щоб мене тут почули?» знайдеться сама, а вам не доведеться промовити й слова. Виявиться, що переговори більше схожі на танго, ніж на двобій. Під час спілкування ви будете менше нервувати.

Хай які б несподіванки сталися з вами у новому місці чи в новій ситуації, ви можете бути впевненими, що маєте всі потрібні засоби для формування «обтічності», забезпечення гармонійного спілкування з людьми та впливу на світ, щоб той бодай трохи скорився вашій волі. Вам не треба бути найкращим, щоб перемогти. Вам потрібні лише ваші очі й вуха.

Додаток. Просунуте нунчі

Наразі ви вже, мабуть, цілком уявляєте, як використовувати нунчі у повсякденному житті. Але головне — практика. Я знайома з декількома успішними фінансистами, які грають у шахи, щоб загострити розум. У корейців є багато ігор, які загострюють нунчі. Я розповім вам про дві популярні гри, які вимагають швидкого нунчі. Одна так і називається — гра в нунчі, друга ж — «мук-джі-па». Обидві гри — соціальні в тому сенсі, що не потребують ніяких додаткових матеріалів, як-от гральні кості чи інше устаткування.

Гру в нунчі часто використовують як алкогольну (той, хто програє, має випити), проте грати доволі складно навіть на тверезу голову. У розважальних шоу в Кореї грати в нунчі часто примушують зірок кейпопу й інших знаменитостей.

Власне, гра ґрунтується на лічбі. Один із гравців (неважливо хто, кожен вибирає сам) вигукує: «Один!», швиденько встаючи та знову сідаючи. Після цього хтось іще кричить: «Два!», устаючи й сідаючи. І так далі. Хто вибрав число останнім, той програв. Той, хто повторює число, яке щойно хтось уже вигукнув, теж програв. Якщо двоє гравців підводяться й вигукують те саме число одночасно, вони обидва програли, навіть якщо це число правильне. Гра продовжується, доки не залишається один гравець — він і перемагає.

Ця гра цілковито залежить від нунчі. Щоб перемогти, ви маєте діяти швидко й ошукати суперників. Наприклад, якщо хтось уже збирається підскочити, ви можете податися вперед, ніби зараз устанете. Так ви можете спантеличити суперника, і він назве неправильне число.

«Мук-джі-па» — різновид гри, популярної в західній культурі під назвою «камінь-ножиці-папір», проте з деякими важливими відмінностями. Дослівно в перекладі «мук» — це камінь, «джі» — це ножиці, а «па» — папір. (Цікаво, що в англійськомовній культурі у назві гри відрізняється послідовність елементів: англійською вона називається rock-paper-scissors, тобто «камінь-папір-ножиці».)

1. У грі «камінь-ножиці-папір» обидва гравці грають в атаці, у них однакова мета: вони намагаються вибрати переможний жест. Камінь ламає ножиці, ножиці ріжуть папір, папір накриває камінь. А от у «мук-джі-па» один грає в атаці, а його суперник — у захисті. Обидва намагаються вибрати не той жест, який дає перевагу над суперником, а той самий, що й у суперника (якщо грати в атаці), або інший, ніж у суперника (якщо грати в захисті).

2. Коли в грі «камінь-ножиці-папір» обидва гравці вибирають той самий жест, вважається, що вони зіграли внічию. У «мук-джі-па» в разі однакових жестів з обох боків виграє той, хто грав у атаці, а програє той, хто грав у захисті.

3. Гра «камінь-ножиці-папір» завершується, коли один з гравців вибирає жест, який бере гору над жестом суперника. Наприклад, якщо гравець А вибирає папір, а гравець Б — ножиці, Б виграє і гра завершується. У «мук-джі-па» результат «папір-ножиці» не означає перемогу гравця з ножицями. Він означає, що в наступному раунді А має грати в захисті, а Б — в атаці. Гра не завершується, доки обидва гравці не виберуть той самий жест (наприклад, і А, і Б виберуть ножиці).