Читати книгу - "Син Нептуна, Рік Рірдан"

— промовила вона. — Герої, які залишились послідовниками старих богів. Існують легенди про битви між римськими та грецькими героями у відносно сучасні часи — американська Громадянська війна, наприклад. У мене немає підтверджень цьому, а наші лари, коли й знають щось, то ніколи не розкажуть. І все ж Октавіан вірить, що греки досі десь поряд і планують нас знищити, співпрацюючи з Геєю. Він гадає, що ти один з них.

— І ти в це віриш?

— Я вірю, що ти нам не з неба звалився. Ти важливий і небезпечний. Відтоді, як ти тут з’явився, аж двоє богів зацікавилися тобою. Тож сумніваюсь, що ти ворог Олімпу... або Рима. — Вона знизала плечима. — Звісно, я можу помилятись. Можливо, боги відправили тебе сюди, щоб випробувати мою мудрість. І все ж я гадаю... я гадаю, що тебе прислали сюди, щоб компенсувати втрату Джейсона.

Джейсон... у цьому таборі Персі постійно чув ім’я цього хлопця.

— Ти так про нього говориш...— промовив Персі. — Він був твоїм хлопцем?

Рейна пильно дивилася на нього, наче голодний вовк. Персі бачив достатньо голодних вовків, щоб дещо в цьому розуміти.

— Міг би стати. З часом. Претори постійно працюють пліч-о-пліч. Романтичні стосунки між ними не дивина. Але Джейсон був претором лише кілька місяців перед тим, як зник. Відтоді Октавіан не припиняв набридати мені з виборами наступного претора. Я не піддавалась. Мені потрібен напарник... але я б віддала перевагу комусь на кшталт Джейсона. Мені потрібен воїн, а не інтриган.

Вона зробила паузу. Персі збагнув, що отримує безмовну пропозицію.

У горлі пересохнуло.

— О... ти маєш на увазі... о.

— Я вірю, що боги послали тебе мені на допомогу. Я не знаю, звідки ти взявся, так само як не знала цього чотири роки тому. Але я гадаю, що твоя поява — це своєрідна виплата боргу. Колись ти знищив мій дім. Тепер тебе прислали його врятувати. Я не ображаюся на тебе за минуле, Персі. Так, моя сестра тебе досі ненавидить, але мене доля привела сюди, у Табір Юпітера. Тут я багато чого досягла. Я прошу тебе лиш про одне — об’єднаймо наші сили заради майбутнього. Я збираюсь урятувати цей табір.

Металеві пси свердлили Персі очима, їхні пащі застигли в режимі ричання. Та значно важче було зустрітись поглядом із Рейною.

— Слухай, я допоможу, — пообіцяв він. — Але я тут новенький. У тебе є багато людей, які знають цей табір краще за мене. Якщо пошуки закінчаться успішно, то Хейзел і Френк стануть героями. Ти могла б попросити одного з них...

— Благаю тебе! — відрізала Рейна. — Ніхто не піде за дитиною Плутона. Є щось у цій дівчинці таке... До того ж чутки про те, звідки вони прийшла. Ні вона не підійде. А щодо Френка Чжана — у нього добре серце, але він безнадійно наївний і недосвідчений. До того ж, якщо інші дізнаються історію його родини...

— Історію родини?

— Справа в тому, Персі, що справжня сила цього пошукового загону — ти. Ти — загартований воїн. Я бачила, на що ти здатен. Син Нептуна не найкращий вибір, але якщо ти повернешся, з успіхом виконавши завдання, легіон матиме надію. Посада претора стане твоєю. Разом ми поширимо вплив Рима. Зберемо військо, знайдемо Браму Смерті, розіб’ємо сили Геї раз і назавжди. Я стану тобі відданою..-, подругою.

Вона вимовила це слово так, наче воно мало декілька значень, і він міг обрати будь-яке.

Ноги Персі почали мимоволі постукувати по підлозі, йому кортіло втекти.

— Рейно... Це велика честь для мене і все таке. Справді. Але у мене є дівчина. І я не хочу влади чи посади претора.

— Чоловік, який відмовляється від влади? Не дуже , це по-римські. Ти все ж таки обміркуй це. За чотири дні я буду змушена зробити свій вибір. Якщо нам доведеться відбивати напад, ми повинні мати двох сильних преторів. Я віддаю перевагу тобі, але якщо ти зазнаєш невдачі в пошуках, або не повернешся, або відмовишся від моє пропозиції... ну, я працюватиму з Октавіаном. Я хочу врятувати цей табір, Персі Джексоне. Ситуація значно гірша, ніж тобі здається.

Персі пригадав, що казав Френк про напади чудовиськ.

— Наскільки гірша?

Нігті Рейни врізались у стіл.

— Навіть сенат не знає всієї правди. Я наказала Октавіану не розповідати ауспіції, щоб не сіяти паніку. Він бачив величезну армію, що йде на південь, — значно більшу армію, ніж нам до снаги перемогти. Їх вів велетень...

— Алкіоней?

— Сумніваюся. Якщо він справді невразливий на Алясці, було б безглуздо вирушати сюди. Це, напевно, один з його братів.

— Чудово. Отже, нам доведеться подбати вже про двох велетнів.

Претор кивнула.

— Лупа та її вовки намагаються їх сповільнити, але з таким могутнім військом не впоратися навіть їм. Ворог незабаром з’явиться тут — не пізніше Свята Фортуни.

Персі здригнувся. Він бачив Лупу в дії. Він знав усе про богиню-вовчицю та її зграю. Якщо ворог був не до снаги їм, Табір Юпітера приречений на поразку.

Рейна прочитала вираз на його обличчі.

— Так, ситуація погана, але не безнадійна. Якщо ти повернеш орла, якщо звільниш Смерть, щоб ми змогли насправді вбивати ворогів, тоді ми отримаємо шанс на перемогу. І є ще одна можливість...— Рейна штовхнула до нього срібне кільце. — Я мало чим можу тобі допомогти, але твоя подорож приведе тебе близько до Сієтлу. Я прошу тебе про послугу, що може бути корисною також і тобі. Знайди мою сестру Гіллу.

— Твою сестру... ту, яка мене ненавидить?

— Саме її. Вона би залюбки тебе вбила. Але якщо покажеш їй це кільце, символ моєї запоруки, вона швидше за все тобі допоможе.

— Швидше за все?

— Я не можу говорити за неї. До того ж... — Рейна насупила брови. — До того ж я не говорила з нею вже декілька тижнів. Від неї немає звісток. А оскільки чудовиська проходять повз...

— Ти хочеш, щоб я перевірив, як вона, — здогадався Персі. — Запевнився, що з нею все гаразд.

— Частково, так. Не уявляю, щоб вони її змогли подолати. Вона наділена великою силою. Її території чудово охороняються. Але якщо тобі вдасться її знайти, вона зможе добряче допомогти. Від цього може залежати успіх ваших пошуків. І якщо ти розкажеш про те, що у нас відбувається...

— ...вона