Читати книгу - "Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту, Юні Хонг"

Зваживши вірогідні варіанти, буде найкраще, якщо ви виберете варіант Г. Джил не вибачилася за запізнення, оскільки їй однаково, що подумає про неї Джек. Цілком обґрунтовано припустити, що Джек її підлеглий, а отже, вам треба сподобатися Джил. Рішення щодо кандидата на вакансію ухвалює саме вона.

Підвищення швидкості нунчі допоможе вам отримати цю роботу. Завдяки нунчі ви зможете знайти більше друзів. Ваше нунчі змусить людей підтримати вас, і вони навіть не зрозуміють, чому стали на ваш бік. Розвинуте нунчі проторує вам шлях до успіху. А почати вчитися тому, як поліпшити своє нунчі, ви можете негайно, без зволікань, незалежно від рівня вашої освіти, професії або перспектив, які ви для себе вбачаєте. Щоб стати майстром нунчі, не потрібно купувати якесь бучне обладнання або записуватися на якісь курси. Знадобляться лише ваші очі й вуха — а ще трошки порад щодо того, як мудро використовувати зір і слух.

Популярна епічна сага «Гра престолів», як і цикл романів «Пісня льоду й полум’я», за яким створено цей телесеріал, могли б називатися «Гра у нунчі»: у цьому творі героїв із надзвичайно швидким нунчі протиставляють тим, у кого воно просто жахливе. Персонаж із найрозвинутішим нунчі — це, безумовно, Тиріон Ланністер на прізвисько Напівмуж. Головна риса цього героя — уміння відчувати, коли загроза реальна, і сприймати її навсправжки. Майже в усіх інших персонажів серіалу погане нунчі, особливо в тих, кому однаково, що зима близько. Попри численні докази, вони не вірять в існування Білих Блукачів — страшних, зморшкуватих крижаних істот, які прагнуть знищити людство. Уся сім’я Старків на початку серіалу вирізняється кепським нунчі, особливо Санса, яка руйнує всім життя через своє невміння розбиратися в людях і бажання вийти заміж за садиста принца Джоффрі. За сюжетом телесеріалу персонажам доводиться стикатися з найгіршим, що може статися в житті, а їхнє нунчі розвивається… поступово.

Не будьте такими, як Старки. Поліпшіть своє нунчі раніше, ніж вас у найнеприємніший спосіб змусить до цього життя.

Удосконалення нунчі вимагає багато часу й зусиль. Проте знаєте, на що їх знадобиться ще більше? На виправлення ситуації після того, як ви неприємно когось вразите. На неспокій через нерозуміння, чому хтось зненацька на вас образився. На спроби врятувати криницю, у яку ви навіть не збиралися плювати.

Ця книга покликана продемонструвати вам, що нунчі — це не якийсь химерний корейський звичай на кшталт роззування на порозі. Нунчі — це валюта життя.

Розділ 2. Корейська суперсила

Як свідчать деякі джерела, протягом усієї історії Кореї цю країну завойовували близько восьмисот разів. Чому? Вона тісно пов’язана і з Китаєм, і з Японією, а будь-який історик підтвердить, що подібне стратегічне розташування — справжнє прокляття для маленької країни. Утім, попри буремну історію, корейці не лише вижили як нація, а й досягли розквіту. Крім неймовірних змін в економіці, які перетворили цю державу з жебрачки на принцесу, Корея домоглася культурної плідності, вплив якої несумірний з її глобальною значущістю.

За даними інтернет-платформи з продажу квитків онлайн StubHub, восени 2018 року на третьому місці в рейтингу за кількістю проданих квитків опинився гурт молодих виконавців у жанрі кейпоп BTS, який поступився першим місцем серу Елтону Джону, а другим — Еду Ширану[10].

Складно уявити хоч якусь причину такої популярності, адже цей гурт навіть не співає англійською. Ба більше, його пісні звучать мовою, якою спілкуються громадяни лише двох країн — Північної та Південної Кореї.

Немає жодного раціонального пояснення, чому корей­ська косметика поширилась у всьому світі — тепер її можна придбати в роздрібних мережах і Парижа, і Нью-­Йорка. Корейські косметичні засоби не надто відрізняються від інших, проте вони настільки розрекламовані як найновітніші та найсучасніші, що продукція корейської компанії K-beauty стала знаною скрізь.

Тож яким дивом країна, де лише сімдесят років тому в більшості будинків навіть водогону не було, змогла стати настільки крутою?

Завдяки нунчі, очевидно. Виживання найпристосованіших[11], якщо перефразувати пана Дарвіна, не означає, що виживають найсильніші. Виживають ті, у кого прудкіше нунчі.

Корейська народна творчість оспівує нунчі, і найвідоміший приклад — це легенда про героя XVI століття Хона Ґільдона, корейського аналога Робіна Гуда (Хон — прізвище цієї людини, ми тезки, але я не маю до нього жодного стосунку). Про справжнього Хона Ґільдона мало що відомо, проте, за більшістю версій цієї легенди, завдяки нунчі Хону вдалося уникнути замаху на вбивство, змістити правителя й самому стати монархом.

Будь-який фольклорний твір насправді засвідчує перемогу нунчі над ворогом. Легенда про Хона Ґільдона — не виняток.

За корейським епосом, Хон був сином монарха і його наложниці (яка до того ж посідала не надто чільне місце серед коханок правителя), тому до нього завжди ставилися як до позашлюбної дитини, хоча він і був улюбленцем монарха. Через заздрощі головної наложниці Хону довелося залишити палац і покладатися виключно на власну кмітливість… інакше кажучи, на власне нунчі. Завдяки йому Хон помічає передвістя того, що він загине від рук убивць, якщо не полишить рідну домівку. Нунчі допомагає йому, наче хамелеонові, пристосовуватися до будь-якої ситуації та діяти найефективніше. Так, він удає монаршого чиновника-­інспектора, бажаючи, щоб його помітили, і, навпаки, прикидається візником, намагаючись не привертати до себе уваги.

Щоб дізнатися більше про Хона та його нунчі, я проконсультувалася з Мінсу Каном, професором історичного факультету Міссурського університету в Сент-Луїсі, спеціалістом з європейської історії, корейцем за походженням та автором першого повного перекладу середньовічного роману «Сказання про Хона Ґільдона» англійською мовою[12]. Професор Кан — не лише науковець, саме про нього я подумала насамперед, розмірковуючи над тим, у кого з моїх знайомих досконале нунчі.

Кан пояснює, чому Хону, як і будь-якому представникові традиційного корейського суспільства (особливо поза­шлюбному синові), потрібне нунчі: у складній і жорсткій класовій ієрархії (у Кореї своя ієрархія є навіть у межах одного суспільного прошарку!) без нунчі не обійтися.

«В епоху династії Чосон[13] представники декількох поколінь однієї сім’ї мешкали всі разом у великих спільних домівках, — наголошує Кан. — Ієрархія була складною, навіть у жінок, адже кожна з наложниць посідала певне місце в сім’ї, а найскладніше було розібратися в ієрархії їхніх дітей. У такому середовищі кожному доводилося розвивати нунчі, щоб вижити».

Щоб зрозуміти контекст цього зауваження Кана, варто згадати, що доіндустріальне суспільство Кореї мало три головні релігії. Далі їх наведено в хронологічній послідовності розповсюдження:

Анімізм — віра в те, що все у світі, наприклад гори, має душу. Західним варіантом анімізму можна вважати, скажімо, друїдизм — релігію, яку в давнину сповідували кельтські племена, які збудували Стоунхендж.

Конфуціанство — офіційна державна ідеологія часів династії Чосон, філософія порядку в суспільстві й ієрархії, завдяки якій