Читати книгу - "Солодкий поцілунок , Українська Blink"

Я була на нервах. Уже годину я сиділа в кімнаті і тремтіла від страху. Джессі сиділа зі мною і тихо муркотіла. Раптом мене почало хилити на сон. 

Думки 

Просплюся, може страх мине 

 Лампи я вирішила не виключати. Я лягла. Одною рукою притулила до себе Джессі, другою- свою м'яку іграшку-обіймашку зайчика Віні. І невдовзі поринула в сон.

//У Чиміна//

 Вони зупинилися біля великого будинку. 

Чимін: Тут живе Ліза? 

Чонгук: Так

Чимін: Добре. Йдемо перевіримо, чи вона часом двері на замок не закрила 

 Чимін з Чонгуком вийшли і підійшли до вхідних дверей. Коли вони перевірили, чи відкриті двері, виявилося, що двері замкнені. 

Чимін: Чорт! Двері закриті. Йди перевір, чи ніде не світиться у вікнах 

 Чонгук пішов глянути, чи ніде не світиться. Він помітив, що на другому поверсі світиться світло. 

Чонгук: Чимін, на другому поверсі світиться світло. Схоже Ліза знаходиться у своїй кімнаті 

Чимін: І певно вона закрила свою кімнату на замок? 

Чонгук: Напевно

Чимін: Менше з тим. Піди знайди драбину. Настав час забрати принцесу додому 

 Чонгук обійшов навколо будинку і знайшов старий сарай. Він відкрив його і навпомацки намацав вмикач та ввімкнув світло. У сараї він шукає драбину. І ось він бачить, що в кутку знайшлася драбина. Чонгук взяв драбину і пішов до Чиміна. 

Чимін: Знайшов? 

Чонгук: Знайшов 

 Далі вони акуратно поставили драбину до вікна Лізиної кімнати. Першим поліз Чимін, а за ним слідом поліз Чонгук.  Коли вони доповзли до вікна, то Чимін тихенько відчинив вікно. Свіже повітря рвонуло в кімнату. Вони акуратно злізли з вікна Лізиної кімнати. 

Чимін: Ого. Які в неї хороми!

Чонгук: Ага. Дивись, аж закуталася по вуха 

Чимін: Головне її не розбудити, бо вона може кричати як ненормальна 

 Далі Чимін підійшов до Лізиного ліжка і акуратно скинув ковдру на підлогу. Він побачив Лізу, яка згорнулася калачиком і однією рукою обіймала кошеня, а другою - м'яку іграшку. Тим часом Чонгук тихенько відкрив двері в Лізину кімнату,  а далі  - двері до будинку. Далі він вернувся назад. 

Чимін: Ну хіба не красуня? 

Чонгук: Ага. То який в нас план дій? 

Чимін: План в нас такий: Ти збираєш деякі необхідні Лізині речі. Можеш, звичайно, взяти деякі її особисті речі. Я беру Лізу з кошеням на руки і несу їх в машину. А потім приберемо сліди наче нічого не було. 

Чонгук: Добре

 Чимін та Чонгук приступили до свого плану. Чонгук почав збирати деякі речі Лізи. Тим часом Чимін легенько взяв Лізу на руки, але випадково кинув кошеня. Воно прокинулося і почало нявкати, шукаючи хазяйку. 

Чимін: Уті путі. Ходи сюди, мале 

 Кошеня побачило Чиміна і почало шипіти. 

Чимін: Чорт! Чон, я походу не справлюся з кошеням. Піднесеш його разом з Лізиними речами? 

Чонгук: Звісно піднесу 

 Чимін поніс сплячу Лізу до машини. Далі відкрив двері та положив її на заднє сидіння, підпер її голову подушкою та накрив коциком. 

Чимін шепотом : Не бійся, принцесо. Приїдемо додому, тоді поспиш 

 Чимін закрив двері та трохи відхилив вікно, щоб Ліза могла дихати. Далі він побіг до Чонгука за речами Лізи. Коли він прийшов, то побачив, що Чонгук намагається взяти кошеня, але воно шипіло. 

Чимін: Чон, йди занеси Лізині речі в багажник, а я візьму кошеня 

Чонгук: Ок

 Чонгук взяв речі Лізи і поніс до багажника. Чимін взяв кошеня на руки. Воно почало трястися. 

Чимін: Ти чого, маленьке? Я зараз віднесу тебе до хазяйки 

 Чимін спустився вниз. Він побачив, що Чонгук загрузив Лізині речі в багажник. Він акуратно поклав кошеня до Лізи. Кошеня заспокоїлося і лягло біля Лізи. Далі вони прибрали драбину, замкнули хату і поїхали додому.

 Через дві години вони приїхали. Вже був вечір. Чонгук заніс Лізині речі до кімнати Чиміна та Лізи, а кошеня - на лежанку. Далі він пішов додому. Чимін заніс Лізу до їхньої кімнати і акуратно положив на ліжко. Він роздягнувся і ліг біля Лізи. 

Чимін шепотом : Добраніч, принцесо 

 Чимін обійняв Лізу і заснув.