read-books.club » Фентезі » Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

116
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ліїн із роду со-Ялата" автора Тетяна Гуркало. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 3 4 5 ... 180
Перейти на сторінку:

***

Лоханка виявилася зовсім не старим рибальським суденцем з домотканим вітрилом і шматками просоченої смердючим жиром вовни, напханої в щілини, немов кораблик збиралися використовувати для ритуального спалення. Ні, лоханкою Хашен обізвав практично новий шлюп, незрозуміло як проведений через вузьке, мілке і кам'янисте гирло Лінивої річки. Там такий корабель хіба що на руках берегом можна пронести. Навіть зараз. А ближче до середини літа через це гирло і видовбаний з колоди вигріб не пройде.

У перетягування корабля на руках Ліїн, відверто кажучи, не вірила. Таке обов'язково хтось побачить, запам'ятає, комусь похвалиться кумедним видовищем, а там чутки дійдуть і до нюхачів, які полюють на контрабандистів. Вони прийдуть, перевірять, знайдуть сліди підйомних заклинань, зацікавляться та вистежать. Отже, Хашен збрехав. І гості з'явилися зовсім не з П'ятипілля. Вони прийшли з Озерного краю через систему озер і каналів.

Втім, те, що Хашен збрехав, — справа така, малоцікава. Він завжди бреше, натура в нього така. А ось те, що хтось зумів провести корабель Озерним краєм, вже привертає увагу. Адже там справжній лабіринт. І навіть небагато місцевих знають, де такий корабель пройде, а де сяде на мілину або натрапить на підводний камінь. Місцеві зазвичай на шлюпах не ходять, їм вистачає самозв'язаних плотів, з яких вони б'ють рибу гарпунами, і тих самих вигрибів, гидких човників, нестійких і неповоротких.

Більше Ліїн здивувалася б тільки якби хтось провів шлюп практично рідним болотом. Але й зраділа б. Тоді їй самій не довелося б іти до Ленивої по коліна в грязюці, а потім відмиватись у холодному струмку.

Ні, звичайно, можна було і не митися, так йти, все одно ні «рибалкам», ні головорізам Хашена до неї особливих справ не було. Але виявилося, що бруд, що відпадає зі штанів грудками при кожному кроці, дуже неприємне відчуття. Добре ще штани дійсно не промокали, але скоріше завдяки чарам Валада, а не заявленій якості свинячої шкіри, якою були обшиті майже до паху.

***

1 ... 3 4 5 ... 180
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"