Читати книгу - "Секс-сусід напрокат, Джулія Рейвен"

Стримуючи бажання кинутися в ноги чоловікові і благати його залишитися, я ледь чутно прохрипіла:

— Хіба тобі було зі мною так погано? — мій голос пролунав настільки жалюгідно, що аж самій стало гидко. — Вибач, що прочитала те повідомлення, — я швидко перепросила, не давши Ігорю можливості відповісти, — але ж це не виправдання твого вчинку. Ти мене зрадив…

— Таню, просто закрий свого рота! — з ненавистю гаркнув чоловік, через що я злякано втиснула голову в плечі. Мені стало страшно. Ніколи його таким розгніваним не бачила. Чи він лише вміло приховував свою агресію? — Подивися на себе! — Ігор недбало змахнув рукою в мій бік. — Тьмяне волосся, окуляри, а ця дебільна нічнушка з Пікачу. Коли ти востаннє фарбувалася? Доглядала за собою? Запустила себе по самісіньке не можу, а тобі ще й тридцяти немає. Як стара їй-богу. Та з тобою мимоволі станеш імпотентом!

В горлі почало дерти від усвідомлення власної нікчемності. І хто мене за язика тягнув? Краще б він уже пішов до своєї красивої білявки, де на нього чекав незабутній вечір і мінет з прохолодним шампанським.

— І що мені робити? — вирвалося в мене, перш ніж я зрозуміла про що, і головне в кого спитала.

— Що робити? — з неприкритим подивом перепитав чоловік.

Я мовчки кивнула, не бажаючи більше повторювати те ганебне запитання.

— Що робити? — поблажливо почав Ігор. — Навіть не знаю… подивися в Ютубі поради, прокачай жіночу енергію, одягнися, піди на якісь курси горлового мінету, чи краще одразу в монастир, щоб не зіпсувати ще одному чоловікові життя… — чоловік не стримав смішку з власного жарту і голосно розреготався. — Я не знаю, Тань, — через кілька секунд сміху він повернув собі незворушний вигляд, — чесно, не знаю, що тобі робити. Запишись до лікаря. Перевірся. Мабуть, у тебе якийсь рідкісний дефект, патологія. Не можна вісім років жити зі мною і жодного разу не кінчити. Це не-нор-маль-но, — Ігор повільно прочеканив кожен склад, немов говорив із нерозумним звірятком, а не дружиною, кандидатом технічних наук.

І я знову мовчки проковтнула його знущання і пішла проводжати чоловіка на вихід. Так гидко від власного безсилля. Але що я могла заперечити на його звинувачення? Так, я жодного разу не отримала оргазму з ним. І донедавна вважала себе зламаною, фригідною дівчиною, якій насолода від сексу може лише снитися в рідкісних кошмарах. Але ж з сусідом я змогла отримати бажану розрядку, без особливих на те зусиль.

— А може, справа не в мені? — тихо спитала, коли Ігор вийшов у під'їзд. — Може, це ти не такий? І навіть не знаєш, як зробити, щоб твоя дружина кінчила, — уже впевненіше й голосніше промовила. Не знаю, звідки в мене взялася ця сміливість, але просто не змогла не уточнити.

— Щ-що? — здивовано протягнув чоловік, немов сумніваючись у почутому. Він завмер посередині під'їзного майданчика і знову повторив: — Що ти, тварюко, сказала?

— Сказала, що це ти не такий! — я мстиво голосно вигукнула. Очі защипало, кілька сльозинок все ж зірвалися з вій і побігли по обличчю. — Це ти не такий! Ти! А не я з патологією та дефектом. Тому що я кінчала з іншим чоловіком, зрозумів? Кін-ча-ла, — перекривила його попередній тон.

— Ха-ха-ха, — знущався Ігор на всю гучність і закотив очі, — і хто ж цей «щасливчик»? Хоча, стій-стій, не кажи. Зараз сам вгадаю. Це вигаданий коханець із нового роману? Чи чоловік з еротичного сну? — чоловік задумливо приклав палець до губ, зображуючи сильну розумову діяльність. — Ні? Не вгадав? О, знаю! Може, це наш сусід-стриптизер? Га? Ти серйозно? — Ігор вигукнув, помітивши моє сум'яття. — Таню, сподіваюся, це жарт. Та й сильно не тішся, всім відомо, що у представників його професії в трусах корнішон неробочий. Не дивно, що він тебе вибрав. Дефектних завжди тягне до подібних.

І якраз у той момент, коли я хотіла відповісти, що це вже не його справа, сусідські двері різко відчинилися, і я побачила знайому чоловічу фігуру. У під'їзд тут же вибіг величезний, спливаючий слиною пітбуль, і грізно загарчав.

Руслан та його зла псина.

Господи, тільки їх зараз не вистачало. Повний комплект свідків моєї ганьби. Я і так уникала сусіда кілька днів як тільки могла після тієї ночі. Не знала, що говорити і як реагувати, навіть у вічі боялася йому подивитися. А сьогодні як спеціально. Всі в зборі. І чоловік-зрадник, і сусід, і його нестерпна слинява собака. Ситуація — гірше не вигадаєш.

Руслан ковзнув по нас із чоловіком коротким поглядом і схрестив руки на грудях.

— Проблеми, стриптизере? Ми тут ніби зайняті, — пирхнув Ігор на жест сусіда, — чи захотілося пліток позбирати перед нічною зміною?

— Таня має рацію, — без зайвих вступів голосно промовив Руслан і посміхнувся на випад чоловіка, — це ти не такий. Дефектний. Тому що твоя дружина кінчала. І кінчала вона зі мною, Ігорьок.