read-books.club » Шкільні підручники » Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі) 📚 - Українською

Читати книгу - "Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі)"

249
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі)" автора Мігель де Сервантес. Жанр книги: Шкільні підручники. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 3 4 5 ... 181
Перейти на сторінку:

Щоб сусіді вікна би— (ти)

Коли сам живеш в буди— (нку)

Під покрівлею скляно— (ю)

Як розумний пише тво— (ри),-

Все обдумає, обми— (слит'ь),

Щоб ніде з шляху не схи— (бить);

Хто ж папір даремно тра— (тить)'

На розвагу кухова— (ркам),

Пре у книгу пісне й ки— (сле).

АМАДІС ГАЛЬСЬКИЙ ДОН КІХОТОВІ З ЛАМАНЧІ

СОНЕТ

О ти, чиї пригоди невеселі

Нагадують мою біду немало,

Коли ридав з одчаю я бувало,

Страждаючи один на Бідній Скелі;

Ти, що гасив жагу в гіркім джерелі,

Кого розпука слізьми напувала,

Кого земля з землі ж і годувала,

Не з мідної чи срібної тарелі,-

Будь певен в тому, що на віки вічні,

Допоки в небі у красі величній

Погонить коні Феб золотокудрий,

Твій подвиг буде в людях найславніший,

Твій рідний край між інших найсильніший,

А твій творець — над всіх у світі мудрий! [15]

ДОН БЕЛЬЯНІС ГРЕЦЬКИЙ ДОН КІХОТОВІ З ЛАМАНЧІ

СОНЕТ

Я бив, рубав, крушив, віщав і діяв,

І подвиги звершив я незрівнянні;

Відважний і палкий на полі брані,

Сто кривд я відомстив, сто сот розвіяв.

Зажив я слави, про яку я мріяв,

І віддано служив своїй коханій;

Пігмей мені ввижався в великані,

І завжди честь у битвах я леліяв.

Над долею я знав могутні чари,

Хапав за чуба випадки ледачі,

Тьму перешкод зумів, перебороти.

Та хоч піднеслись високо над хмари

Оті мої прославлені удачі,-

Тобі я заздрю, славний Дон Кіхоте! [16]

СЕНЬЙОРА ОРІАНА ДУЛЬСІНЕЇ ТОБОСЬКІЙ

СОНЕТ

Хотіла б я, прекрасна Дульсінеє,

Щоб висився в Тобосі замок мій;

Змінявши Лондон на приют сільський,

Спочила б я і тілом і душею.

Якби могла я мрією твоєю

Доповнити веселку власних мрій

І глянути, як лицар вірний твій

Летить у бій, подібний до Арея!

Якби я цноту вберегти могла

Від Амадіса, як уберегла

Ти від свого гідальга Дон Кіхота!

Всі заздрили б незаздрісній мені,

А я жила б щасливо день при дні,

Не відаючи, що таке гризота. [17]

ГАНДАЛІН, ДЖУРА АМАДІСА ГАЛЬСЬКОГО, САНЧУ ПАНСІ, ДЖУРІ ДОН КІХОТА

СОНЕТ

Чолом тобі, прославлений герою!

З тобою доля повелась ласкаво:

Ти джурою служив і діяв браво,

Не втративши, проте, свого спокою.

Лишивши серп, носив ти пану зброю

І правду мовив щиро, нелукаво;

Урозумлять ти маєш повне право

Шаленців, що змагаються з судьбою.

Хороший, Санчо, твій осел сумирний;

Сакви твої потрібні при обіді,

Усім являють розум твій статечний.

Хвала ж тобі, о зброєносцю вірний!

Недарма, ні, гишпанський наш

Овідій Підніс тобі цибульки, яко ґречний. [18]

ПЛУТЬКО, ВЕСЕЛИЙ ПОЕТ, САНЧУ ПАНСІ Й РОСИНАНТУ

САНЧУ ПАНСІ

Я — пузатий Санчо Па— (нса),

Зброєносець Дон Кіхо— (та);

Щоб пожить собі в охо— (ту),

Я подався в мандри з па— (ном).

Вмію п'ятами кива— (ти)

Від усякої хале— (пи),

Як мовчазний Вільядьє— (го),

Всім відомий з "Селесті— (ни)";

Пречудова тая кни— (га),

Тільки надто вже відве— (рта).

РОСИНАНТУ

Я, що звуся Росина— (нтом),

Правнук вірного Баб'є— (ки),

А що зроду був худе— (нький),

Дон Кіхотові прида— (вся).

Хоч обидва ми коща— (ві),

Я, як треба, бігать мо— (жу),

За вівсом хоч би й гало— (пом).

Я меткий, мов Ласарі— (льйо),

Що вино в сліпого ви— (крав),

Підманивши на соло— (му). [19]

НЕСАМОВИТИЙ РОЛАНД ДОН КІХОТОВІ З ЛАМАНЧІ

СОНЕТ

Великий ти, хоча й не володар,

Із перів пер, вояк над вояками,

Звитяжець, не звитяжений віками,

— Страшний усім могутній твій удар.

Я знавіснів од Анжеліки чар

І у світи подався із нестями;

Блукаючи за дальніми морями,

Приносив жертви славі на олтар.

Тобі не рівен я, безсмертя лавра

Лиш Дон Кіхоту присудили люди,

Хоч ми обидва в шалі запальні.

Мені ж ти рівен, бо і скіфа, й мавра

Зумів скорить, і ми відомі всюди

Коханням нещасливим нарівні. [20]

РИЦАР ФЕБА ДОН КІХОТОВІ З ЛАМАНЧІ

СОНЕТ

Рівнятися мені із вами годі,

Гишпанський Фебе, пане іменитий,

Хоч був мій меч у світі знаменитий,

Блищав колись на заході й на сході.

Не рад я був найвищій нагороді,

Я знехтував корону й самоцвіти,

Лиш Кларідьяні прагнучи служити,

1 ... 3 4 5 ... 181
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дон Кіхот (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі)"