Читати книгу - "Біблія для комуністів і безпартійних"

У той час жив запеклий єретик на ім’я Троцький. Він сіяв отруйне насіння, а в перервах складав письмові свідчення проти недоторканого святого Сталіна. Однак святий Сталін помилував його і вигнав до далекої країни, що називалась Мексіка. Але Троцький і там не припиняв чинити зло, і тоді святий Сталін вислав свого ангела смерті, а той проколов єретика гострою зброєю і так прийшов кінець його життю.

Коли імперіалістичний змій дізнався, що сила Сталінової імперії все зростає, він відвідав у Мюнхені вибраного ним справжнього мужа і сказав йому: «Я вибрав тебе з поміж усіх, щоб ти об’єднався зі Сталіном , а потім його знищив.» Змієм покликаний, підхопив Гітлєр те послання і, не зморгнувши оком, увічнив його у своїй доленосній книзі.

І Гітлєр зробив так, як йому отруйний посланець заповів. Щоб обдурити святого Сталіна, він об’єднався з ним. Стискаючи один одного в обіймах, заприсяглися вони бути вірними навіки. А на знак дружби спільно завоювали країну, яка називалась Польща і знаходилась поміж їхніми імперіями та ніяк не хотіла служити ні одній, ні другій. І так посіяли вони зерна нової Солідарності, яка почала проростати задля майбутнього поміж жорновими каменями криз та ідеологій.

Як тільки імперіалістичний змій досяг своєї чорної мети, примарний Союз розпався. У ту хвилю, коли ніхто не сподівався, Гітлєр виконав своє завдання і з великим тріумфом, з високо піднятою головою та витягнутою вгору рукою увійшов до пролетарської імперії святого Сталіна. Спочатку здобув він деякі перемоги, убив багато вибраного народу і матінка Росія гірко плакала над безмежним нещастям комуністичних діток.

Але тут сталося диво. Коли Маркс побачив згори, які злочини чиняться над вибраним народом, наділив він святого Сталіна діалектичною силою. А щоб морально підтримати своїх пролетарських діток, зіслав Маркс на їх країну сувору сибірську зиму. І сила військової промисловості не встояла перед моральною єдністю вибраного народу — Гітлєр страшенно мерз і врешті відібрав собі життя.

У той час, коли була ще свіжою пам’ять про війну, пролетарський вождь на ймення Тіто почав веслувати углиб капіталістичного моря і мало не потонув у ньому. Тут йому на допомогу поспішив святий Сталін. Але Тіто, опинившись у безпеці на сухому березі, виказав велику невдячність Сталінові — вказав йому пряму доро-гу додому.