Читати книгу - "“там, де світло торкається води”, Елісса Фенікс"

Лея замовкла, відчуваючи, як його слова стискають її серце. Вона не була готова вірити в це так легко. Але, дивлячись на нього, вона відчувала, що не може повернутися назад. Чи було це правильним? Чи мала вона вибір? Вона не могла сказати.

Їхній шлях привів їх до крайнощів світу, і зараз, у темряві, вони йшли далі, вглиб неочевидного. Вони не знали, що чекає на них попереду. Але кожен крок, кожен момент був важливим.

Вітер, що м'якше пестив їхні обличчя, не давав їм забути, що вони — частина цього світу, і навіть якщо він розвалюється, вони повинні йти далі, не зупиняючись.

Наступного ранку небо над ними було темно-сірим, і лише кілька слабких променів сонця пробивалися крізь хмари. Лея прокинулася першою, хоча ніч пройшла без сну. Її думки плуталися, і навіть найпростішої думки про те, що буде завтра, було достатньо, щоб змусити її почуватися розгублено.

Вона виглянула через горизонт і побачила, як Кайр щось досліджує в землі. Він сидів навпочіпки біля великої тріщини в землі, що нагадувала стару вивернуту шрамом землю. Вона не знала, що він шукає, але відчувала, що цей шлях не буде легким. І вона була готова до того, що він може зазнати невдачі.

Підійшовши до нього, вона запитала:

— Що ти шукаєш?

Кайр підняв голову і всміхнувся, але його усмішка була хитрою, з якоюсь невидимою таємницею, що тепер оточувала його.

— Я шукаю знак. Знак, що це місце важливе. Тому що я вірю, що десь тут, у цій землі, є та сама відповідь.

Лея зупинилася перед ним, не впевнена, чи варто було б відмовлятися від пошуків. Але її серце підказувало: тут є щось більше.

Вона подивилася в небо, спостерігаючи за тінями, що рухалися повз них. Вона знала, що це може бути кінцем їхньої подорожі або її початком. І, хоч як страшно було подумати про це, вона відчувала, що не зможе повернутися назад.

Кайр встав і підійшов до неї.

— Ми наближаємося, Лея. Може, ми ще не готові побачити це, але це вже поруч.

І хоч Лея не розуміла до кінця, що саме він мав на увазі, вона відчула: це лише початок чогось значного. Вони йшли далі, залишаючи за собою ніч і темряву, намагаючись знайти в світі ту саму загадку, що могла змінити все.