read-books.club » Наука, Освіта » Пригоди на Шостому континенті, Фолько Квілічі 📚 - Українською

Читати книгу - "Пригоди на Шостому континенті, Фолько Квілічі"

234
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Пригоди на Шостому континенті" автора Фолько Квілічі. Жанр книги: Наука, Освіта / Пригодницькі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 38 39 40 ... 71
Перейти на сторінку:
разом, майже перевертаючи свої вутлі самбуки, і відчайдушно мотають головами, роблять заперечливі знаки руками і намагаються, вигукуючи арабсько-італійською сумішшю: «Акула кебір… кебір акула!» — втлумачити нам, що ми затіваємо дуже небезпечну справу. Море — наче олія на блюдечку — жодної хвильки. Ніде не помітно ні плавця, ні клекотіння води. Я пірнаю з човна у море.

Перше почуття, яке охоплює тебе, коли спускаєшся під воду у відкритому морі, — почуття власної нікчемності. Як ніколи, гостро відчуваєш себе маленьким, крихітним у порівнянні з неосяжним морем, вмить з'являється примара грізної небезпеки за плечима, і кожні півхвилини у тебе виникає огидне бажання повернутися назад у човен.


СВ1ТЛО В КОНУСІ ТІНІ

Планктон дає надзвичайно цікавий світловий ефект. Зараз я маю можливість спостерігати його. Снопи сонячного світла майже перпендикулярно падають у воду. Освітлений планктон клубочиться у воді білуватим туманом, який не дозволяє бачити далеко. Я пірнаю углиб метрів на десять і дивлюсь угору. Трошки праворуч над головою погойдуються кілі самбук, і висять порожні сітки іржавого кольору. Вони роздуваються мішком, потім зморщуються, поступово спускаючись все нижче й нижче, поки не зникають у темній пучині. Навколо човнів снопи світла пробиваються у воду, наче крізь отвори між хмарами, а від днища самбуків конусом падає тінь. Конус тіні все ширшає, доки зовсім не пропадає в пучині. І тут виявляється цікава річ: там, де сонце освітлює воду, планктон перетворюється на туман і не дає змоги нічого розгледіти, а під човнами, куди не досягають промені сонця — чудово видно на глибину кількох десятків метрів. Тут планктонний пил не виблискує в проміннях світла і не перешкоджає бачити.

Одне слово, в конусах тіні видимість чудова. На глибині десяти метрів підо мною пропливає рибина. Зараз її не видно, бо вона проходить освітлену сонцем зону, та ось риба потрапляє в конус тіні, і я бачу її, як на долоні. Припадаю оком до апарата і націлюю його на темну зону. Поодинці велично з'являються великі «риби-ангели» і щезають знову. Окремі екземпляри «цієї породи риб досягають значних розмірів. Тіло їхнє, зовсім плескате й кругле, нагадує кришку від каструлі, але тримаються вони вертикально. Ледве помітно коливаються плавці та хвіст… Луска на них привабливого золотавого кольору, якому вони, мабуть, і зобов'язані своєю назвою.



На полювання!



Яскравий підводний килим



Щось цікаве!



Риба-свиня



На дні морському



Зграйка риб-папуг



Сітка, поставлена науковою групою, вже через кілька годин наповнюється рибою



Підводні зйомки



Є здобич!



А на поверхні сяє сонечко



Енца з мадрепорою



Енца перемогла мурену


Минає чверть години.

І тільки тоді, коли йєменські рибалки починають вибирати сітки, з'являється «давня знайома». Це акула довжиною метра півтора. Вона не кваплячись, ривками наближається і заходить в конус тіні — теж, мабуть, для того, щоб краще мене роздивитися. Хижак у найкращому положенні для зйомки. Сильно відштовхнувшись, я пікірую просто на рибу. Поки я промчав кілька метрів униз, акула щезає, але мені вдалося «накрутити» її на плівку. Потім повертаюсь на поверхню.

Я виконав своє завдання: зняв сітки, стовпи сонячного проміння та акулу. Дальше моє перебування у воді непотрібне. Не так вже й приємно знати, що в тебе під ногами акула, а навкруги вода, в якій можна побачити хижака тільки тоді, коли він опиниться за кілька метрів від тебе!

Я знову в човні. Друзі на самбуках полегшено зітхають, і тужлива пісня знову лине до неба.


* * *

Минають дні, тижні, а ми не помічаємо часу, зайняті працею та пригодами, схожими на ті, про які я розповів. Кожного дня Чекко Баск'єрі збагачує свою колекцію новими експонатами, записує в зошити нові цінні спостереження, а я складаю в термостатичні касети рулони плівки, на якій зафіксована вся ця праця.

Кожного дня відбувається щось нове, а значить з'являється нова партія кадрів.

От і сьогодні робили цікавий дослід — отруювали багатоколючника.

На початку книги я вже розповідав, що на велику рибу в нас є отруєні гарпуни. Баск'єрі вирішив сьогодні перевірити їх на великому багатоколючнику вагою кілограмів тридцять, якого спіймав Рогі. Наслідки приголомшуючі. Ми ввели в живий здоровий організм велику дозу кураре (такою дозою можна вбити п'ятьох биків за кілька секунд) і побачили, що отрута

1 ... 38 39 40 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди на Шостому континенті, Фолько Квілічі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пригоди на Шостому континенті, Фолько Квілічі"