read-books.club » Поезія » Збірка творів 📚 - Українською

Читати книгу - "Збірка творів"

183
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Збірка творів" автора Вільям Шекспір. Жанр книги: Поезія. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 37 38 39 ... 106
Перейти на сторінку:
щасливіші за мене, пані Пейдж.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Нам треба порадитись, як провчити того гладкого рицаря. Ходіть-но сюди.

Відходять у глибину сцени.

Входять Форд із Пістолем і Пейдж із Німом.

ФОРД

Я все-таки маю надію, що це помилка.

ПІСТОЛЬ

Надія в справах цих — як куций пес. Сер Джон закоханий у вашу жінку.

ФОРД

Але ж, сер, моя жінка вже не молода.

ПІСТОЛЬ

Він влещує шляхетних і простих,

Багатих, бідних, молодих і літніх.

Він любить мішанку — глядіть же, Форде!

ФОРД

Любить мою дружину?

ПІСТОЛЬ

Усім гарячим серцем. Заступіть

Йому ви стежку, бо, мов Актеон,

Здобудете страхітливу оздобу!

ФОРД

Яку оздобу, сер?

ПІСТОЛЬ

Та роги, що ж бо ще. Прощайте, Форде.

Пильнуйте, бо злодії люблять пітьму

Й зозулі навесні шукають гнізд.

Ходімо, Німе.

(Пейджеві)

Він вам правду каже.

(Виходить)

ФОРД

Треба тільки терпіння, і я все з ’ясую.

НІМ (Пейджеві)

І це правда, не в моїй натурі брехати. Він натурально образив мене. Надумав послати мене до вашої жінки з любовним листом. Але в мене є шпага, і вона такої натури, що, як треба, вміє вжалити. А Фальстаф закоханий у вашу жінку, та й годі. Мене звати капрал Нім, я вам кажу й ручуся, що це правда: мене звати Нім, а Фальстаф любить вашу жінку. Прощавайте. Доволі з мене його хліба й сиру, не в моїй це натурі. Прощавайте! (Виходить)

ПЕЙДЖ

Натурально, в натурі, не в натурі. Цей бовдур хоч кого заморочить своїми теревенями.

ФОРД (убік)

Я доберуся до того Фальстафа.

ПЕЙДЖ (убік)

Зроду не чув такого недорікуватого шахрая.

ФОРД (убік)

А як виявиться, що це правда? Що тоді?

ПЕЙДЖ (убік)

Я не повірю цьому пролазі, навіть якби за нього поручився сам єпископ.

ФОРД (убік)

Пістоль, здається, розважний хлопець. Що ж робити?

Пані Пейдж і пані Форд підходять до них.

ПЕЙДЖ

Як справи, Мег?

ПАНІ ПЕЙДЖ

Куди ти йдеш, Джордже? Стривай.

Пошепки розмовляють.

ПАНІ ФОРД

Що з тобою, любий Френку? Ти чогось невеселий?

ФОРД Я невеселий? Навпаки, веселий. Іди собі додому, йди.

ПАНІ ФОРД

Ох, знов убгав собі щось у голову. Ви йдете, пані Пейдж?

ПАНІ ПЕЙДЖ

Іду. Гляди, не спізнися на обід, Джордже! (Тихо пані Форд) Дивіться, хто сюди йде! Ось кого ми пошлемо до того мерзенного рицаря.

ПАНІ ФОРД

Їй-богу, я й сама вже думала про неї. Це якраз та людина, що нам потрібна.

Входить Спритлі.

ПАНІ ПЕЙДЖ

Ви йдете в гості до моєї дочки Анни?

СПРИТЛІ

До неї, авжеж. Як мається люба Анна?

ПАНІ ПЕЙДЖ

Заходьте до нас і самі побачите. До речі, нам треба про дещо поговорити з вами.

Пані Пейдж, пані Форд і Спритлі виходять.

ПЕЙДЖ

Ну що, пане Форде?

ФОРД

Ви чули, що мені сказав той мерзотник?

ПЕЙДЖ

Так. А ви чули, що мені сказав другий мерзотник?

ФОРД

Як ви гадаєте, їм можна вірити?

ПЕЙДЖ

Хай їм біс! Я нізащо не повірю, щоб той рицар міг чіплятися до наших жінок. Та ще ці негідники, що наклепали на нього, — колишні його челядинці, яких він прогнав геть, і тепер вони залишились без місця.

ФОРД

То це його колишні челядинці?

ПЕЙДЖ

Авжеж.

ФОРД

Від цього мені не легше. Він живе в заїзді «Підв’язка»?

ПЕЙДЖ

Так, у заїзді. Якщо він справді хоче підбити клинці до моєї дружини, я ладен відчинити йому всі двері і ручуся головою, що йому від неї, крім добірної лайки, нічого не перепаде.

ФОРД

Я також вірю своїй жінці, але не залишив би їх на самоті. Часом чоловіки бувають занадто довірливі. Я б за свою головою не ручився. Я не можу так легко заспокоїтись.

ПЕЙДЖ

Гляньте, он суне той базіка, господар «Підв’язки». Щось він нині вельми веселий. Не інакше, як у голові дурман або в кишені повний гаман.

Входить господар заїзду.

Як маєшся, господарю?

ГОСПОДАР

Дякую. А ти як маєшся, голубе? Ти справжній джентльмен! (Обертається) Де ж ви там, пане суддя?

Входить М’ялоу.

М’ЯЛОУ

Іду, добродію, іду. Моє шанування, низенько кланяюсь вам, любий пане Пейдже. Може, підете з нами? Є нагода розважитись.

ГОСПОДАР

Розкажіть йому, в чім річ, пане суддя, розкажіть, голубе.

М’ЯЛОУ

Сьогодні має відбутися двобій, сер. Г’ю Еванс, валлійський піп, битиметься з Каюсом, французьким лікарем.

ФОРД

Можна вас на двоє слів, дорогий господарю?

ГОСПОДАР

Що таке, голубе? (Відходить убік)

М’ЯЛОУ (Пейджеві)

Підете з нами подивитись на двобій? Наш веселий господар буде секундантом. Він, здається, призначив уже коленному інше місце для зустрічі. Кажуть, той піп жартувати не любить. Послухайте, я вам розповім, що там буде найсмішніше.

Відходять убік.

ГОСПОДАР

Чи ти, бува, не збираєшся позивати мого рицаря, мого шляхетного пожильця?

ФОРД

Ні, що ви! Я пришлю тобі сулію доброго вина, якщо ти відрекомендуєш мене йому і скажеш, що моє прізвище Хорт. Так, задля жарту.

ГОСПОДАР

Ось тобі моя рука, голубе. Ти матимеш до нього і доступ, і відступ — добре я кажу? І зватимешся Хортом. Наш рицар також любить пожартувати. Може, ходімо вже, шановні?

М’ЯЛОУ

Ми готові, добродію.

ПЕЙДЖ

Кажуть, той француз добре орудує рапірою.

М’ЯЛОУ

Пусте, сер, я про це міг би вам багато чого розповісти. Це тепер відмірюють відстань, дотримуються всіляких там пасадів та естокадів. А найважливіше — серце, пане Пейдже, мужнє серце. Колись я своєю шпагою міг розігнати чотирьох заводіяк, вони розбігалися, мов пацюки.

ГОСПОДАР

Пора, хлопці, пора! Ходімо!

ПЕЙДЖ

Я йду, хоч, по правді, бійок не люблю. Краще сварися скільки влізе, а битися зась.

Господар, М’ялоу і Пейдж виходять.

ФОРД

Дурний той Пейдж. Такий легковір, покладається на жіночу вірність! А я не можу так легко збутися підозри. Моя дружина була в Пейджа разом із тим рицарем, і, що вони там робили, я не знаю. Але довідаюся. Під прізвищем Хорт, ніби під маскою, я все вивідаю в самого Фальстафа. Якщо вона чесна, мої зусилля будуть не марні, якщо ні — правда виплатиться. (Виходить)

Сцена 2

Кімната в заїзді «Підв’язка».

Входять Фальстаф і Пістоль.

ФАЛЬСТАФ

Не дам жодного пенса!

ПІСТОЛЬ

Як так, то буде світ мені за мушлю,

Її мечем розкрию я негайно

І зразу поверну собі всю суму.

ФАЛЬСТАФ

Жодного пенса! Тобі мало того, що ти стільки разів віддавав у заставу моє добре ім’я? Я тричі ручився за тебе й за твого горілчаного брата Німа. Без мене ви б давно вже дивилися на світ крізь ґрати, мов двоє павіанів.

1 ... 37 38 39 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Збірка творів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Збірка творів"