Читати книгу - "Гей, колись була розкіш-воля"

Гей, колись була розкіш-воля

Ой чий то кінь стоїть

1. Ой чий то кінь стоїть,

Що сива гривонька?

Сподобалась мені,

Сподобалась мені

Тая дівчинонька.

2. Не так дівчинонька,

Як біле личенько.

«Подай же, дівчино,

Подай же, гарная,

На коня рученьку».

3. Рученьку подала,

Правдоньку сказала:

«Ой лучче б я була,

Ой лучче б я була

Кохання не знала».

4. Кохання, кохання

З вечора до рання.

Як сонечко зійде,

Як сонечко зійде,

Кохання відійде.

Ой у гаю при Дунаю

1. Ой у гаю при Дунаю

Соловей щебече,

Він свою пташину

До гніздечка кличе.

Тьох, тьох, тьох, тьох, тьох, тьох, тьох,

Соловей щебече,

Він свою пташину

До гніздечка кличе.

2. Ой у гаю при Дунаю

Музиченьки грають,

Бас гуде, скрипка грає (плаче),

Молодець гуляє (А мила гуляє).

Бом, бом, бом, бом, бом, бом, бом,

Музиченьки грають,

Бас гуде, скрипка грає (плаче),

Молодець гуляє (А мила гуляє).

3. Ой у гаю при Дунаю

Сиджу самотою

І тужу, і ридаю,

Мила, за тобою.

Ох, ох, ох, ох, ох, ох, ох,

Сиджу самотою

І тужу, і ридаю,

Мила, за тобою.

Ой чого ти, дубе

1. «Ой чого ти, дубе,

На яр похилився?

Ой чого, козаче,

Не спиш, зажурився?»

2. «Гей, мене чарують

Зорі серед ночі,

Не дають заснути

Серцю карі очі.

3. Гей, лети, мій коню,

Степом і ярами,

Розбий мою тугу

В бою з ворогами».

Копав, копав криниченьку

1. Копав, копав криниченьку

Неділеньку-дві...

Любив козак дівчиноньку

Людям — не собі!

  Ой жаль-жаль

  Мені буде —

  Візьмуть її люди!

  Візьмуть її люди —

  Моя не буде!

  Ой жаль-жаль!

2. А вже з тої криниченьки

Орли воду п’ють...

А вже мою дівчиноньку

До шлюбу ведуть.

  Ой жаль-жаль

  Мені буде —

  Візьмуть її люди!

  Візьмуть її люди —

  Моя не буде!

  Ой жаль-жаль!

3. Один веде за рученьку,

Другий — за рукав,

Третій стоїть, гірко плаче —

Любив, та не взяв!

  Ой жаль-жаль

  Мені буде —

  Візьмуть її люди!

  Візьмуть її люди —

  Моя не буде!

  Ой жаль-жаль!

Ой там за Дунаєм

1. Ой там за Дунаєм,

Та за тихим Дунаєм

Молодець гуляє. (2)

2. Молодець гуляє,

Та молодець гуляє,

На той бік гукає. (2)

3. Подай, подай перевозу,

Та подай перевозу,

Я перевезуся! (2)

4. На свою Вкраїну,

Та на свою Вкраїну

Ще раз подивлюся. (2)

5. Не так на Вкраїну,

Та не так на Вкраїну,

Як на ту дівчину! (2)

6. По світлоньці ходжу,

Та по світлоньці ходжу,

Та й не находжуся. (2)

7. Кого вірно люблю,

Та кого вірно люблю,

То й не надивлюся! (2)

8. Кого ж ненавиджу,

Та кого ненавиджу,

З тим не розминуся! (2)

Шой з-за гір, з-за гір

1. Шой з-за гір, з-за гір

Вилітав сокіл,

А з-за хутора

Вилітало два.

2. Один одного

Братом називав:

«Ой ти, брат сокіл,

Високо літав.

3. Ой ти, брат сокіл,

Високо літав,

Високо літав,

Ой що ж ти видав?»

4. «Ой, видав же я

(Та) зелене жито,

Зелене жито,

Де парня вбито.

5. Ой його ж вбито

Не теперичка,

Поросла трава

Кріз реберечка.

6. Поросла трава

Кріз реберечка,

Зацвіли цвіти

Кругом серденька».

А вже весна, а вже красна

1. А вже весна, а вже красна,

Із стріх вода капле. (3)

2. Молодому козаченьку

Мандрівочка пахне. (3)

3. Помандрував козаченько

З Лубен у Прилуки, (3)

4. За ним іде дівчинонька,

Здіймаючи руки. (3)

5. Помандрував козаченько

У чистеє поле, (3)

6. За ним іде дівчинонька:

— Вернися, соколе. (3)

7. — Не вернуся, забарюся,

Гордуєш ти мною, (3)

8. Буде твоє гордування

Все перед тобою... (3)

Ой скинемось та й по таляру

1. Ой скинемось та й по таляру

Та купім коня отаману!

Ой скинемось та по другому

Та купім коня з попругою.

2. Купім коня та вороного

Та й поїдемо в чисте поле,

Поїдемо та в чисте поле,

Та чисте поле, в дібровоньку!

3. Приїхали та під байраки,

Та й стали коня попасати,

Стали коня та попасати,

Ой почав пугач та пугати.

4. «Ой ти, пугачу та пугаченьку,

Не пугай в саду, в байраченьку!»

«Як же мені та не