Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

Ми вийшли з універу і швидко покрокувала до кавярні. До пари залишилося десять хвилин і ми ще можемо вкластися у час. 

-Ну ти це бачив?-спитав я у Стаса.

-Що бачив? Доречі,ти знову нагадав про те,наскільки ти гарячий коли злий.-сказав він а я обурено зиркнув на нього.

-Стас,ти взагалі про що думаєш? І давай я не буду казати про що я подумав почувши ці слова від людини і НЕ протилежної статті. Я про Вовчаренка. Бачив  як він вимахувався?

-Та тьху на тебе. Це не я подумав. Це Натка написала. А щодо Вовчаренка...давно я тебе таким злим не бачив. От зізнайся чесно, ти відчуваєш симпатію до Каміли?

Я,котрий щойно заказав каву, і чекаючи на замовлення  сів на барний стілець ледь з нього не полетів у прямому сенсі.

-Ти здурів? З чого взагалі таке подумав? Слухай,може тобі провітритися треба? Два дні навчання а іде таку дурню говориш.

-Я не здурів. Просто кажу те,що думаю. І бачу. Це ж очевидно. От коли ти востаннє настільки злився через дівчину?

-Тобі сказати коли? Рік тому.-сказав я забираючи замовлення і виходячи з кав'ярні.

-Тааак,я чогось не знаю?

-Та...забий. 

-Е ні.Якщо почав,то закінчуй. 

-Та Лія...вона  з якимось барменом замутила. Це після того як ми розсталися. Просто були в одному барі, до мене якась дівчина прилипла а вона відверто почала з барменом фліртувати. Так потім я ще й получив через те що в когось до коктейлю кров додалася. Подумаєш, трошки йому ніс управив. І так він кривим був.

-А я про що! Ти був злий через Лію, котру взагалі то кохав...

-Стас,не видумуй! Лія у минулому. Дякуючи її прикладу я переконався що справжнього кохання точно не існує. А Каміла...я просто був розлючений,бо Вовчаренко поступив неправильно. На місці Каміли міг би бути будь хто. 

Ми уже зайшли у аудиторію, Вадим швидко переключив Стаса на іншу тему переговорів а я встиг допити свою каву котра через цього доводчика вже остила. Потім по стандарту продзвонив дзвоник і у аудиторію зайшов професор.

***

-Слухайте,а давайте у клуб гайнемо ввечері.-запропонував Вадим щойно ми вийшли з універу.

-А я не проти! Давно ми всі разом не були. Боженку захопимо,і...Камілу.-сказав Стас підморгнувши мені.

Я закотив очі.

-Ти нині заспокоїшся? Чи мені тобі допомогти?

-Опа,що я пропустив?-спитав Віктор.

-Нічого не пропустив!-роздратовано сказав я адже тема Стаса що я відчуваю щось до Каміли мені уже по горло набридла.-І до того ж Каміла напевно не захоче. Не думаю що вона проміняє навчання на посиділку з нами.

-От зараз у неї і запитаємо.-сказав Стас а тоді крикнув.

-Каміла! Підійди будь ласка.-дівчина щойно вийшла з дверей. 

Настрій принаймні кращий ніж вчора. 

-Дивися,ми хочемо поїхати ввечері у клуб. І до тебе є дивне прохання. -сказав Стас дивлячись на неї.

-Яке ще прохання до мене? 

-Ти б не хотіла поїхати з нами? Розслабишся, не кожного дня четверо красивих принців пропонують провести разом час.

Я бачив що вона покосила поглядом на мене. Хлопці видно також помітили бо глянули на мене.

-Що? Я ж не твоя особиста нянька. Якщо хочеш то їдь, якщо ні то залишайся вдома. В чому проблема?осказав я їй.

-Тоді....я напевно прийму вашу пропозицію.

Серйозно? Каміла і клуб? Цікаво буде подивитися на це співвідношення. Принаймні її вечірка закінчилася дуже цікаво, а клуб... можливо вона подумала що це буде зібрання де читатимуть вірші і варто уточнити? Але вона уже погодилася. Хоча...Стас правий,я надто сильно став цікавитися і втручатися у її життя. Напевно ці два дні перебування з нею в одному колі простору погано впливають

-Тоді ми з радістю чекаємо вас у нашій компанії.-відповів Стас.

Ми попрощалися а тоді я сів у машину разом з Камілою.

-Мені здається чи ти злий?-спитала вона.

-Ні.Я зовсім не злий. Тільки цього вечора постарайся не вляпатися у халепу.-відповів я напевно занадто різко бо вона повернулася до вікна і всю решту дороги дивилася не ясно куди і на що.

Не завжди ж мені бути ідеальним братом! Та й я їй навіть не брат...Коли ми приїхали мій телефон завібрував від смс. Ми вже піднялися у квартиру і я розслаблено бухнувся на диван і відкрив телеграм.

Bog: Бачила в універ хлопця, вичокий, чорнявий а ще такий запальний, це випадково не ти?

О Господи. Де вона взяла цей підкат?З старенького журналу?

Maks:Можливо і я. А є продовження?

Bog: Є. Не хотів би зустрітися?