Читати книгу - "Обійми пристрасті, Альона Гейруш"

Руслан Андрійович

Розділ 33 

-«Сука!» - одною рукою жав кулак, а другою кинув телефоном об стінку. В мені прокинулася шалена лють, вона ніби давила мене своїм грузом зсередини. 
-«Снідає з якимось підером! - вголос кричу сам до себе. – Ну, Вероніко, тримайся, я тобі покажу, що буває, коли хочеш мене дістати». 
Вже в літаку мені надали повну інформацію. І те, що вона через п'ятнадцять хвилин, обурена, встала і покинула його. Говорило про те, що вона затіяла гру, яку знову програла. Пацан тупо хотів її розвести, а вона думала, напевно, що хоче з нею побалакати про поезію. Сміючись в думках, якось заспокоював себе.  
Я напружений страшенно, напевно, ще вплинули проблеми з Арчі,  і вона... Але найбільше злився на неї. Хотів її провчити, прогнути, на кінець, сучку, під себе. Показати, який звір сидить всередині мене і на цей раз не хотів його стримувати. 
Але варто було її побачити, як нахрін, поплив. Її топ, з під якого виднілися соски, її короткі шорти, які відкривали вид на дві красиві дороги, що ведуть до піку насолоди. Уявляю і вже хочу її до божевілля. Починаю змагатися сам з собою. Силою опускаю її на коліна, дивлюся на цю картину, вона там внизу. Її поза така відверта, а очі навпроти - такі безневинні, ці два протиріччя доводять мене до сказу. Її солодким запахом пропахла вся кімната, і крім неї я уже ні на, що не міг звертати уваги. Коли вона почала облизувати та гратися моїм членом, я стрепенувся від насолоди, яка накрила мене важким каменем внизу живота. Вероніка робила це так не уміло, а я шаленів від кожного незграбного дотику її язиком. 
Коли кінчив, розлютився на себе, що думаю, блять, членом. Їй навіть не прийшлося докласти ніяких зусиль, щоб мене звабити. Я завжди поряд з нею втрачаю мізки, а рука не піднімається зробити їй боляче. Лишаю її номер та спускаюся в бар і думаю про те, що варто добряче б випити. Замовляю віскі, сідаю за барну стійку. Не просидівши і хвилини, як до мене підсідає, породиста блондинка та звертається до мене : 
-Не проти, якщо я складу тобі компанію? 
Дивлюся на неї і не бачу нічого, не відчуваю нічого, крім призріння. Тушу щойно підкурену сигарету, перевертаю та випиваю одразу все, що є в стакані. Обертаюсь до блондинки, дивлячись їй в очі, ціджу крізь зуби: 
-Проти! - підводжуся та покидаю бар, повертаюся до Ніки. І нехай все йде до біса, я хочу її, хочу її кохати, і не хочу більше себе стримувати. 
Заходжу, а вона на ліжку скрутилася клубочком, така беззахисна. І я зрозумів, що не хочу демонструвати їй свою силу, а хочу подарувати їй ніжність – таку, на яку я тільки здатний. Лягаю біля неї притуляю її до себе. 
-Ніка, що ти зі мною робиш?! - запитую і накриваю її припухлі губи поцілунком. 
- Я божеволію від тебе - вмить підминаю її під себе, заглядаю її в очі та питаю: 
- Я тобі подобаюся? 
Відчуваю себе хлопчиськом поряд з нею. Але мені так потрібне її зізнання. Вона єдина, від якої я б хотів прихильність. 
-Так, - чую ніжне та таке довгоочікуване слово, що аж наступило полегшення. А далі вона говорить і просить робити те, що я ще нікому не дозволяв. 
- Я буду тебе торкатися і цілувати там, де хочу я! 
Не думаючи ні хвилини, лягаю на спину розкладаю руки і ніби заманюю її до себе, кажу: 
-Я увесь твій, розпусниця моя! 
Хвилину вона ще вагалася, але потім стала впевненішою. Поклавши руки мені груди, почала гладити мене, провела язиком по шиї та поступово спустилася нижче. Вероніка почала досліджувати, роздивляється моє татуйоване та сильне тіло. Нащупавши під правим ребром шрам, обвела його пальцями. Вона робила це з такою ніжністю, що мені, нахрін зносило кришу. Я перед нею зовсім голий – не в прямому сенсі, звичайно, вона ніби оголила мою душу. Перед нею я стаю справжнім, такий як я є, мені не потрібно грати, або ж одягати одну із своїх масок. 

Далі, вона граційно перекидає ногу через мене, і сідає на мій уже твердий член, який з нетерпінням хотів проникнути в її вузьку щілину. Вероніка рухалася так повільно, ніби навмисне мене дразнила. Я схопив її за сідниці і зжимаю їх так, що точно залишу сліди своїх рук: 
-Ти тільки моя! Мені зносить дах, від сексу з тобою! Мммм! - ричу їй на вушко і відчуваю, як стінки її лона стискають мій член, вона кінчає сидячи на мені. 
Перевертаю її на спину, опускаю руки між її ніг. Верхній палець залишаю на кліторі, два засовую у неї і починаю швидко їй мастурбувати, вона вигинається, чим отримує ще один оргазм, не такий звісно, як вперше, але від цієї насолоди вона знесилено падає. Беру її за талію та входжу в неї ззаду . 
-Я ще не збираюся кінчати! - і вриваючись в неї то грубо, то ніжно, чередуючи насолоду. Чую її тихі благання, але про що вони, взагалі не розумію. Я зараз в такій ейфорії, що не хочу її покидати. 
- Блять, Вероніка! - збуджено видаю їй і кінчаю в неї, не думаючи, нахрін, ні про що. 
-Ти секс-машина якась! - чую її знесилене. 
- Звикнеш до мене! - притягую її до себе й цілую в щоку. 
-А потрібно звикати?- дивиться на мене так безневинно. 
І на мене це дуже впливає. Ми з нею зовсім різні - вона така чиста, юна, ніжна. А я бугай, навпроти неї -грубий, жорстокий, егоїстичний. Вона чекає відповіді, думаючи ніби я всім керую, і в мене все під контролем. Але ніхріна подібного, насправді ситуацією керую не я. Вона мною маніпулює навіть не підозрюючи, яку силу має наді мною. 
-Так, Ніка, потрібно! - розслаблено відповідаю і вперше спокійно засинаю, адже все, що мені потрібно, біля мене. 
Прокинувся і як завжди не застав її в ліжку.  Постійно вона від мене тікає, посміхаюся сам до себе та прямую на шум води, що доноситься з ванної. 
Заходжу наближаюся до неї, обнімаю та обертаю до себе. 
-Тебе не вчили, що не гарно тікати не попрощавшись. Це говорить про твою не вихованість. - легко посміхнувшись цілую її в губи.

- Руслан, для мене це занадто багато. Ну, наших марафонів! - червоніючи ховає обличчя.  
- Ну добре, що за ім’ям до мене звертаєшся, а це уже маленький крок назустріч! 
Вона намагається відсторонитися від мене, але я прижимаю її до себе і кажу: 
-Я зараз покінчу з душем і ми для початку підемо снідати. А потім, ти покажеш мені місця, які тобі найбільше сподобалися. Додому повернемося завтра! - сказав та послабив свою хватку, чим вона миттєво скористалася і вибігла. 
Ніка чекала вже на мене у легкій білій сукні, така гарна, наче ангел. А я і точно звернувся на ній, якщо такі порівняння лізуть в мою башку. 
-Я вже готова! - говорить так швидко, ніби їй не терпиться покинути номер, тільки, щоб не залишатися зі мною наодинці. 
І я мав рацію, в ресторані Ніка уже розслабилася і почала балакати, довго в неї рот не закривався. А я дивився і думав про себе, що готовий слухати її вічно. Лиш би вона була такою щасливою, захопленою, живою. 
Вона мене водила по місцях, де їй сподобалися. Для мене це було якось звичайно, буденно, бачив це багато раз, а то й і в гарніших місцях доводилося бути, але вона була така зацікавлена, що я отримував задоволення від її реакції на ці дивовижні, на її думку, місця. 
-Мені спекотно, складеш мені компанію? Поплаваємо? - піднімаючи брову, пропоную їй. 
-У мене немає купальника! 
-Ну він тобі і не потрібен, крім нас тут нема нікого! А мене не варто соромитися! - хитро переконую її. 
Вона швидко здається і одразу опиняється під водою в мене в руках. Цілує мене перша, а я проникаю в неї. Ми у морі, де хвилі підігрують нам та допомагають розхитуватись в такт. Ми зливаємося з нею в одне ціле. Її тіло таке легке у воді. Це насолода, яку хочеться повторювати нескінчену кількість раз. 
Далі ми займаємося коханням на піску. Я беру її пристрасно, жадібно, ніби перший раз. Вона така відверта, сексуальна, в ній зосереджуюся і падаю в прірву насолоди, кайфую від кожного руху.  
Повертаючись до номеру, вона була радісна, розповідала якусь свою дівочу нісенітницю. А я ніби поглянув на себе з боку. Такий залежний від неї, слухаю її і сам собі дивуюся, що мені цікаво. Вона завжди зачіпала мене за живе. І взагалі, в моїх думках вона займала почесне перше місце.  Не дивлячись на мій вік, відчув себе хлопчиськом. Але і вперше я відчув страх від таких почуттів. 
Водночас, з одного боку мені хотілося їх позбутися, а з іншого - випустити свої почуття на свободу і не стримувати себе. Присвоїти її й не відпускати, або ж заховати її, щоб ніколи не бачити. 

Вона, лежала на моєму плечі, засинаючи. А я був щасливий, я дійсно відчув як це, поруч з нею.  Вона зуміла проникнути мені всередину та оселитися там. І коли вона йшла від мені мене, то стало так порожньо і самотньо. Я твердо вирішив, що вона буде моя. Я намагатимуся бути з нею ніжним.  Я буду робити так, щоб вона переконалася, що поряд зі мною безпечно. Що їй дозволено занадто багато. Що я, ніколи не зможу заподіяти шкоду. Рука не піднімається. Я навіть уявляти собі не хочу, але смертельно те буде тільки для мене. Бо особливо в ній, я не хочу розчаровуватися, бо тоді я точно перетворюся на камінь. Тільки не Вероніка, яка так багато для мене означає.  
Сон наполегливо брав вверх, а я боровся, тому що так не хотів, щоб закінчився цей день. Який я повністю провів з нею -  і тілом, і душею.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно