read-books.club » Детективи » Танці утрьох 📚 - Українською

Читати книгу - "Танці утрьох"

143
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Танці утрьох" автора Олександр Медведєв. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 37 38 39 ... 106
Перейти на сторінку:

Звичайно ж, зошит був важливим документом, що мав велику цінність.

Кононов простягнув руку і взяв зошит зі стільця. На першій сторінці він побачив намальований олівцем чоловічий профіль. Технічно малюнок був виконаний бездоганно, принаймні, так здалося Кононову. Спершу він навіть засумнівався, чи це робота Рубіної. Але потім згадав, що за фахом вона модельєр і дизайнер, отже, повинна мати хист і до малювання. Уважно придивившись до портрета, Кононов упізнав Осетинського. Це його приголомшило.

Ретельно вивчивши профіль, Кононов зрозумів, чому не відразу розпізнав Осетинського: на малюнку той виглядав устократ одухотворенішим, спокійнішим і милішим, ніж у СІЗО. Що не дивно.

«Чоловік, якого жінка зображає на форзаці свого щоденника, напевне займає багато місця у її думках і душі», — відзначив про себе Кононов.

Потайні записи починалися описом подій дворічної давнини. Саме тоді Марина Рубіна зібрала колектив молодих симпатичних дівчат і юнаків і готувалася до показу весняної колекції, який, на її думку, мав «приголомшити і розумників, і дурнів, а заздрісників змусити битися в істериці». І справді видовище планувалося грандіозне — подекуди на полях містилися калькуляції собівартості основних витрат, зроблені для простоти обрахування в національній валюті США. Суми вражали. Кононов навіть не уявляв, скільки грошей можна витратити на захоплююче, але все-таки пусте, як на його погляд, дійство.

Спеціально для цього показу будинком моди «Наталі» був оголошений молодіжний конкурс — із двохсот красунь і красенів, що подали заявки, потрібно було вибрати десять найкращих. Рубіна ділилася своїми враженнями. Писала про свою нерішучість і протекціонізм, від якого її оскомило («Щогодини дзвінок від високопоставленої особи з клопотанням про свою племінницю, дочку, коханку, секретарку… Я відмовляю, вони ображаються»). Марину дивувала та обставина, як популярно нині бути моделлю, незважаючи на мізерні гонорари. Вона пишалася своєю фірмою, яку сама створила, надихала своїх колег на творчу працю.

Кононов усвідомлював, що витратив чимало часу на читання і вже час спочити, але не мав сил покласти зошит і заснути. Щоденник Рубіної був набагато цікавішим за авантюрний роман.

«Конкурс стомлював, але був цікавим», — писала Марина. Учасникам потрібно було підготувати кілька сценічних амплуа, зробити біля двох десятків пробних фотографій і навіть продемонструвати вміння танцювати. Марина з захватом описувала те задоволення, яке отримала від споглядання конкурсантів, серед яких траплялися справжні перлини, хоча було й багато непотребу. Однією з таких перлин, на подив Кононова, виявився Михайло Гретинський. Але найбільше вразило Кононова те, що Рубіна і Гретинський були знайомі ще до конкурсу.

Марина побачила його вперше за вісім років до подій, описаних у щоденнику. Театральна студія при театрі драми ім. Чехова, та сама, яку в студентські роки відвідував і сам Кононов (щоправда, це було за кілька років до того, як Рубіна одержала там посаду помічниці режисера), стала місцем зустрічі для майбутнього подружжя.

Тоді Гретинський був пацаном, а Рубіна — помічником режисера. Зовні різниця у віці відчувалася досить виразно. Стосунки між ними були виключно офіційними. Невдовзі Рубіна залишила студію, а кількома роками пізніше пішов звідти і Гретинський — подався до Інституту культури на відділення акторської майстерності.

Кононов устав з ліжка, налив чаю, глянув на годинник — пів на дванадцяту.

Чим займалися всі ці роки Гретинський і Рубіна, із щоденника не можна було зрозуміти, але було очевидно, що всі спогади, пов’язані з театральною студією і Михайлом постали перед Рубіною одразу, як тільки вона побачила Осетинського, який зі звичайного хлопака перетворився на справжнього красеня. «Він вийшов на подіум у костюмі тореадора, вдало стилізованого Корабельниковим. На ньому було чорне трико і крихітна жилетка, розшита бісером. Ставний, як Аполлон і граціозний, як Алкиной. Уже тоді я зрозуміла, що люблю його», — писала Марина і, судячи з почерку, рука її злегка тремтіла.

Неважко здогадатися, що невдовзі Осетинського взяли штатним співробітником будинку моди «Наталі». Кращі моделі заздрили йому, а злі язики на всі лади обговорювали стосунки, що незабаром зав’язалися між ним і Мариною. Але ніхто не міг дорікнути хлопцеві у тому, що він недостатньо гарний і задарма отримує гроші. Михайло ідеально підходив для займаної посади і міг претендувати на неї при будь-якому начальстві. Це визнавали всі.

Кононова з першого дня знайомства з Гретинським цікавило одне делікатне питання, що зовсім не стосувалося справи, тому він його так і не поставив підозрюваному. Слідчому кортіло знати, хто зробив перший крок — Гретинський чи Рубіна. Цілком логічно було припустити, що Рубіна. Хіба зальотник і красунчик упадатиме за жінкою тридцяти з лишком років — хай навіть і красивою, доглянутою, але… Щоденник Марини дав вичерпну відповідь і на це делікатне питання.

Залицятися до Марини Гретинський почав через тиждень після того, як був оголошений результат конкурсу. 1 упадав майже вісім місяців. «Мені так важко зважитися на відповідь, — писала Марина. — Мені боязко. Не хочеться бути покинутою, хоча жити самотньою ще гірше, здається, найправильніше — любити Михайла на відстані. Не для мене — для нього».

Гретинський задаровував її букетами небаченої краси. Вони відвідували найшикарніші ресторани, споживали найвишуканіші страви. Він познайомив її зі своїми друзями, що сповідували богемний спосіб життя. Вони купували цілий балкон в опері, майже як буржуа. «Ось як треба домагатися прихильності в жінок!» — з відтінком сорому зауважив сам собі Кононов: він згадав, як тричі дарував квіти своїй колишній дружині ще до того, як зробив їй пропозицію.

Настирливе залицяння Осетинського розчулило Марину. Утім, на це пішло аж півроку.

Весь будинок моди жив плітками про Марину і Михайла. Їхні стосунки обговорювали всі.

Урешті-решт, після взаємних визнань і бурхливих плотських утіх, опису яких Кононов не знайшов у щоденнику, але в тому, що вони мали місце не сумнівався, Гретинському спала думка про одруження, якою він охоче поділився з Мариною.

«Сьогодні вночі Михайло запропонував вийти

1 ... 37 38 39 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Танці утрьох», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Танці утрьох"