Читати книгу - "Мій випадковий чоловік, Інна Романова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
А ще повернулися наші вечори з переглядами фільмів.
І найголовніше, змінилося ставлення Кості, він більше не сприймав мене як чисто сексуальний об'єкт, я була йому цікава як особистість, як дівчина.
І так промайнуло 5 місяців нашого шлюбу. Ще 7 і я вільна!
- Женю, - почула крик чоловіка з ванної. - Принеси, будь ласка, новий рушник, я цей ненавмисно кинув в туалет.
- Іду! - крикнула у відповідь, взяла чисту білизну і пішла виручати Костю з біди.
Я зайшла і обімліла... Він був повністю голим, зовсім...
- Ти чому не прикрився? - я закрила очі і простягнула рушник. - Відвернися! - в розпачі закричала.
- Уже все, - хлопець підійшов і обійняв мене, вперше за місяць, весь мокрий, голий і скажено сексуальний. Мені хотілося його трогати і всюди, аж руки свербіли. Але я стерпіла... - Женько, можеш відкривати очі, я обмотався рушником і не спричиняю загрози твоїй дівочій психіці, - прошепотів він мені на вушко.
- Зовсім? - так само тихенько відповіла я.
- Сподіваюся, у мене ще є шанс хоч трішечки її пошкодити, - відповів він і випустив мене з обіймів.
Відразу стало порожньо і холодно... Я скучила за нашим фізичним контактом, але перша нізащо не зізнаюся!
Вискочила з ванної і понеслась в кімнату - приводити емоції і почуття в порядок.
- Костю!!! - через пів години вже я покликала хлопця з ванної. - Ти що знущаєшся? Чи це спеціально спланований план? Де рушник?
Я обмоталася своєї кофтою, приховуючи стратегічні місця, і чекала на чоловіка.
- Женю, - прохрипів він мені. - Ти виглядаєш дуже пікантно... Тримай рушник... Клянуся, ніяких спеціальних задумів, просто закинув в пральну машину і забув повісити новий. Виглядаєш божественно!
- Виходь давай! Розвів тут демагогію!
- Уже йду, - грайливо сказав хлопець і вийшов з ванної кімнати.
У цей вечір атмосфера знову трохи змінилася.
Між нами літали іскри, розряди електрики, збудження можна було відчути на ефемерному рівні і розрізати ножем, як шоколадний торт.
Я його хотіла і він мене теж.
Костя Костомаров
Цілий місяць я намагався бути уважним і порядним.
Деякі речі, що я почав робити, змусили мене багато чого переосмислити - той же похід в магазин, це ж ціла мука! А раніше Женя ходила щотижня! І потім це все ще треба було перенести і перевести! Капець!
А мийка унітазу ...
Я був дуже легковажним, коли попросив Женю дати будь-яке завдання по дому... Це був удар нижче пояса... Але я з гідністю подолав його! І навіть вирішив, що відтепер ця частина роботи по дому на мені.
Коротше, після тижня, проведеного в повному зануренні в побутові питання, я усвідомив, що мені треба допомагати і в міру можливості самому частину виконувати.
Я хотів оточити її турботою, ласкою, почуттям захищеності і затишку.
І намагався веселити.
Мені було важко вечорами тримати дистанцію і не торкатися до неї, але я докладав титанічних зусиль і через деякий час зрозумів, що з Женею просто весело і цікаво. Не тільки як із сексуальною і красивою дівчиною, а як з індивідуальністю, рідною людиною.
Вона розумна, цікава і трохи зухвала, при цьому любляча, добра і ніжна.
Я покохав її - таку тендітну, красиву і чуйну.
Все йшло добре до сьогоднішнього вечора...
Я побачив її майже голою і все...
Більше не можу ні про що думати, фантазії всі спрямовані на одне...
Це був важкий і дуже гарячий вечір - без сексу, але з купою тактильних яскравих вражень.
І я стримався. Я молодець!
Чому ж виявилося так важко завоювати кохану дівчину?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій випадковий чоловік, Інна Романова», після закриття браузера.