Читати книгу - "Заборони для відьми, Велена Солнцева"

-Чого це?

Мені гірко стало.

-І мама, і верховна вже дали своє благословення.

Всеслава непристойно вилаялася, а дівчатка затихли. Усі розуміли, що зламати та переселити себе неможливо.

-Не журись, Василино. Що небудь вигадаємо.

Я кивнула головою ледь не розплакавшись. Ну раз у нас тут відверта розмова, то вирішила все до кінця розповісти.

-Всеславо, мені потрібна Книга Тіней.

Дівчина здивовано підняла брови.

-Навіщо це?

-У князя в замку дівчата ув'язнені. Він із них сомнамбул зробив.

 Оличчя відьми перекосилося, вона хоч і темна, але проти природи не йтиме. Немов з повітря в руках з'явився величезний, неймовірної тяжкості рукописний талмуд. Передавши його мені, від тяжкості такої ледве до землі не пригнулась, грізно сказала.

-Якщо допомога потрібна буде - поклич. - Але май на увазі, визволити можна лише душу а не тіло, й то не завжди.