Читати книгу - "Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— А ти, Микита, залишся. Тобі ж потрібні документи дружини? — зупинив батько.
— Це почекає.
— Ні, в мене немає часу чекати, — запевнив батько холодним тоном.
— Все гаразд, я швидко, — посміхнувшись, стиснула руку чоловіка.
— Туди й назад, — нахмурено відпустив мою руку, і я відчувала на собі його погляд, коли виходила з кімнати.
Підійшовши до кімнати, я не рішуче відкрила двері. Кімната була несподівано пуста, мов після того, як її покинула господарка, вона стала безжиттєвою пусткою.
Я підійшла до тумби біля ліжка. Відсунувши полицю, я намагалася відчути фотографію і медальйон, що були прикріплені до стіни. На фотографії була моя бабуся і маленька я. А золотий діамантовий медальйон у формі бджілки вона залишила мені перед смертю.
Я не змогла не взяти його з собою в день весілля. Батько б мав забрати його. Мені ніколи не дозволялося тримати або носити коштовності. Я стільки років приховувала його. Поклавши все в кишеню, я випрямилася. У цей момент двері відкрилися, і я повернулася. Я закам'яніла.
У дверях стояв батько. Мовчки він пройшов всередину й закрив двері, прокрутивши ключем. Серце зупинилося, а у горлі затяглося. Я зробила крок назад, вдарившись об тумбу.
— Baba (перекл. тур. Батьку)...
— Baba olduğumu çok geç hatırladım (перекл. тур. Пізно згадала, що я батько), — він зробив крок. — Kendini düşmana vererek beni utandırdı (перекл. тур. Зганьбила мене, віддавшись ворогу), — крок. — Eşiği açık saçık bir kıyafetle geçti (перекл. тур. Переступила поріг в розпусному вбранні), — крок. — Gözlerimin içine bakmaya cesaret et (перекл. тур. Смієш дивитися в очі), — він зробив ще крок і опинився в кроковій відстані від мене.
— I...
— Ne dediğimi hatırlıyor musunuz? Günah işlediğinizde ne olduğunu hatırlayacaksınız. Bu yüzden bugün size hatırlatacağım (перекл. тур. Ти пам’ятаєш, що я казав? Ти згадаєш, що буває за вчинений гріх. Так от я тобі це сьогодні нагадаю).
Його руки опустилися до пряжки ременя. Мої очі округлилися, і зір затуманів. Я подивилася за двері. Я не зможу втекти, але Микита прийде. Він же прийде?
— Kocanız şu anda belgelerinizi alıyor. Ama bir yerlerde kaybolmuşlar. Sanırım on dakika içinde bulacaklar (перекл. тур. Твій чоловік зараз забирає твої документи. А вони десь загубилися. Гадаю, через десять хвилин їх знайдуть), — він міцно схопив мене за волосся. — Allah'tan günahlarınız için sizi bağışlamasını dileyin (перекл. тур. Проси в Аллаха пробачення за вчинений гріх).
Він повалив мене на ліжко, повітря вийшло з легень разом зі звуком хлиста, який наповнив моє тіло нестерпним болем. Сльози витікали нескінченими потоками. Я закричала. Але мене ніхто не почув. Ніхто ніколи не чув. І зараз не почує.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прихисток твоєї помсти, Розалія Лоренс», після закриття браузера.