Читати книгу - "Б’юсь об заклад, моя?, Рошаль Шантьє"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Так і буде, — запевняє мене Тая, а потім змінює тему, — я не думаю, що тобі написує Ксюша.
— Чому? — нахмурююсь, бо в моїй голові пазлики склалися і я з чистою совістю відкинула проблему. Зациклюватися і надавати серйозності анонімним повідомленням не хотілося, — Ми постійно гриземося, плюс вона фанатіє Попутним і ненавидить мене.
— Вона б не додумалася до цього, Аріш, — піднімає брову Жарова і відкрито дивиться у вічі з натяком «ти сама не розумієш?».
— Можливо... Тільки анонім теж ні до чого, крім як погрожувати, не додумався. А повідомлення писати - багато розуму не треба, — знизую плечима, Тая невизначено розводить руками, явно залишившись при своїй думці.
— Подивимося, — відрізаю. А правда, чого гадати? І, глянувши на годинник, підводжусь на ноги, — гаразд, погнали! Сидельцев пару точно не перенесе.
Жарова встає з лави і кидає наші порожні стаканчики в урну.
— Ага, бо раптом Рябов вирішить на нього плащ із написом «кращий» начепити, а той відсутній!
Ми заливаємося реготом над цим безглуздим жартом, але замовкаємо, підходячи до аудиторії.
— Ні, не вийде, Макаре! Тут уже відповісти доведеться! — вигукує Мишко Латаєв, який іде поряд із Вітровим.
Нас вони не помітили, ми якраз проходили за колоною, а вони були надто зайняті суперечкою.
Цікаво, про що він?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Б’юсь об заклад, моя?, Рошаль Шантьє», після закриття браузера.