Читати книгу - "Галапагос"

Отже, Зігфрід фон Кляйст вивів Мері Хепберн, Хісако Хірогуті, Джеймса Уейта, Селіну Макінтош і Казашку, до яскраво прикрашеного автобуса, припаркованого перед входом до готелю. Цей автобус мав везти до аеропорту музикантів і танцюристів, щоб потішити знаменитостей із Нью-Йорка. Шестеро дівчаток канка-боно пішли разом з усіма, а зірочку перед собачою кличкою я поставив тому, що Казашку дівчатка невдовзі вб’ють і з’їдять. То був час не для собак.

Селіна хотіла знати, де її батько, а Хісако — де її чоловік. Зігфрід сказав їм, що обидва вже поїхали до аеропорту. Його план був такий: якось посадити всіх на літак — байдуже, цивільний, військовий чи чартерний, аби тільки він вивіз їх з Еквадору. Правда про Ендрю Макінтоша та Дзендзі Хірогуті була б останньою річчю, яку вони почули б від нього перед самим відльотом, і тоді вони ще вціліли б, хоч би як тяжко їм було.

Його згода взяти шістьох дівчаток була подачкою для Мері. Він не міг з ними порозумітися-навіть за допомогою «Мандаракса», бо той їхньої мови теж не знав. Найбільше, що міг «Мандаракс», — це розпізнати десь одне слово з двадцяти як близьке до мови кечуа, панівної в імперії інків. Часом «Мандараксові» здавалося, ніби він чує арабську — мову, якою спілкувалися переважно африканські раби, що колись утікали до сельви.

До речі, ось іще одна вигадка великого мозку, про яку останнім часом уже й не чути: людське рабство. Чи втримаєте ви когось у кабалі, маючи в своєму розпорядженні лише плавці та губи?

32

Як тільки всі зручно посідали в автобусі перед «Ельдорадо», з кількох радіоприймачів у натовпі почулася новина про скасування «Круїзу віку до витоків природи». Для натовпу, а також для солдатів — таких самих цивільних, тільки у військових мундирах, — це означало, що тепер харчі, якими був напханий готель, нікому не належать. Спробували б ви мільйон років тому забрати в когось харчі, коли вони були головним стрижнем, навколо якого все оберталось!

Сказав «Мандаракс»:

Спочатку корм, а потім вже мораль.

Бертольт Брехт (1898–1956)

Отож натовп ринув у всі входи до готелю, поглинувши по дорозі й автобуса, хоч ні він, ні люди в ньому тих харчових загарбників не цікавили. Однак вони помолотили автобус з усіх боків, а тоді нестямно заревли, бо з жахом усвідомили, що інші вже випередили їх і для них не залишиться в готелі поживи.

А в автобусі було, звичайно, дуже тривожно. Його ж могли перекинути. Або підпалити. Чи закидати камінням і геть порозбивати вікна. Для пасажирів найкраще було лягти на підлогу в проході. Хісако Хірогуті здійснила свій перший акт інтимних почуттів до сліпої Селіни: руками й притишеними японськими словами вона спонукала дівчину стати навколішки в проході і низько нахилити голову. Потім Хісако й сама стала навколішки поруч із нею та Казашкою і поклала руки їм на спини.

Як же ніжно піклуватимуться Хісако й Селіна одна про одну протягом наступних років! Яку чудову й добросерду дитину вони виховають! Як я милувався ними!

А Джеймс Уейт знову виступить у ролі захисника дітей. Він прикрив власним тілом переляканих до смерті дівчаток канка-боно, що збилися в проході. Щоправда, Уейт мав намір урятувати, як пощастить, тільки себе, але Мері Хегіберн схопила обидві його руки й притягла до себе, так що вони утворили наче живу фортецю. Якби по автобусу літали скляні скалки, вони поранили б тільки їх двох, але не дівчаток.

Сказав «Мандаракс»:

Тому, хто зложить життя за ближніх своїх, більша любов дарована буде.

Св. Іоанн (4 до н. е. — 30?)

Саме коли Уейт стояв у цій позі, в його серці почалося мерехтіння, тобто тонкі серцеві волоконця безладно засіпалися, внаслідок чого кровообіг у судинах порушився. Тут знов-таки далася взнаки спадковість. Уейтові не привелося про це дізнатись, але його батько й мати, — а вони були водночас батько й дочка, — померли від серцевих хвороб, що скосили обох відразу після сорока років.

Людству пощастило, що Уейт помер раніше, ніж міг би взяти участь у парувальних іграх на Санта-Росалії. А втім, великого сліду це не лишило б, адже, навіть успадкувавши його серце, схоже на бомбу сповільненої дії, люди все одно не жили б дуже довго й не дочекалися б вибуху цієї бомби. Нині того, хто доживе до Уейтового віку, вважають справжнім Мафусаїлом.

У порту тим часом інший натовп — інший чутливий орган соціальної системи Еквадору — позбавляв «Баійю де Дарвін» не тільки її їстівних припасів, а й телевізорів і телефонів, радарів і сонарів, радіоприймачів і електричних лампочок, компасів і туалетного паперу, килимів і мила, кухонного начиння й посуду, морських карт і матраців, підвісних моторів, надувних човнів і такого іншого. Ці герої боротьби за виживання намагались навіть украсти лебідку, що піднімала та спускала якорі, але тільки завдали їй непоправних пошкоджень.

Принаймні рятувальні шлюпки вони залишили, але без аварійних запасів провіанту.

А капітанові фон Кляйсту, який побоювався за власне життя, довелося в самих спідніх залізти аж на спостережний пост на щоглі.

Натовп біля готелю «Ельдорадо» обтік автобус, наче припливна хвиля, і він залишився, як судно, викинуте на берег. Тепер автобус міг їхати куди завгодно. Поруч нікого не було, якщо не рахувати кількох чоловік, що лежали там і сям, поранені або вбиті під час цього штурму.

Отож Зігфрід фон Кляйст, героїчно тамуючи спазми й нехтуючи галюцинаціями — симптомами хореї Гентінгтона, — зайняв місце водія. Він вважав за краще, щоб його десятеро пасажирів зоставались у проході на підлозі, невидимі знадвору, й заспокоювали одне одного теплом своїх тіл.

Фон Кляйст запустив двигуни й переконався, що бак з бензином повний. Ввімкнув кондиціонер. Потім оголосив англійською мовою — єдиною, якою міг порозумітися хоч з кимось із пасажирів, — що за хвилинку-дві в автобусі стане досить прохолодно. Виконати цю обіцянку він міг.

Вже сутеніло, і він увімкнув фари.

Десь у цей час Перу оголосило війну Еквадорові. Два перуанські винищувачі-бомбардувальники вже були над еквадорською територією — один з ракетою, націленою на радарні сигнали з Гуаякільського міжнародного аеропорту, а другий — на радарні сигнали з військово-морської бази на галапагоському острові Бальтра, цьому лігвищі одного учбового вітрильника, шести кораблів