Читати книгу - "Після війни. Історія Європи від 1945 року"

Fabian Society) — організація англійської інтелігенції, заснована в 1883 році. Як і римський полководець Квінт Фабій у боротьбі з Ганнібалом, Товариство обрало вичікувальну й поступову тактику в досягненні соціалізму — за допомогою поступових реформ, а не революції. Товариство згодом увійшло до складу Лейбористської партії. — Прим. наук ред.

41

Жан Монне народився в 1888 році в Коньяку, у родині виробника алкогольних напоїв. Після навчання багато років жив та працював за кордоном, зокрема в Лондоні; після Першої світової війни обійняв посаду генерального секретаря новоствореної Ліги Націй. Упродовж Другої світової війни він здебільшого перебував у Штатах, де від імені уряду Британії та руху «Вільна Франція» [рух «Вільна Франція» боровся проти німецької окупації та режиму Віші. — Прим. пер.] домовлявся про постачання зброї. Отож в основі його відданості ідеям планової економіки та його внеску в План Шумана для європейської економічної кооперації лежала його обізнаність з великомасштабною інституційною міждержавною співпрацею, яка була дуже невластива для французів, їхнього соціального становища та часу.

42

Цитата з роботи «Chartism» Томаса Карлайла 1840 року. — Прим. наук. ред.

43

«Звіт Беверіджа», або «Соціальне страхування та інші види соціального обслуговування». — Прим. наук. ред.

44

«Дорога на Віган-Пірс» — дослідження умов життя робітничого класу в Йоркширі та Ланкаширі, на індустріальній півночі Великої Британії в 1930-х роках. — Прим. наук. ред.

45

Під час політичного мітингу 1959 року. — Прим. пер.

46

Пальміро Тольятті (1893‒1964) — політик, лідер Комуністичної партії Італії з часу її створення в 1927 році. Упродовж Другої світової війни перебував у Радянському Союзі, до Італії повернувся лише 1944 року; спершу був віцепрем’єр-міністром, а згодом — міністром юстиції. У Росії його іменем назване місто — Тольятті. — Прим. наук. ред.

47

Цит. за: Maureen Waller, London 1945 (2004), p. 150.

48

«Закон про ленд-ліз», ухвалений Конгресом США в 1941 році, дозволяв Сполученим Штатам допомагати під час Другої світової війни будь-якій країні, чию оборону США визнавали життєво важливою для себе. — Прим. пер.

49

Утім зауважте, що 4 з 10 виборців Комуністичної партії у Франції були за те, щоб прийняти допомогу Маршалла, незважаючи на позицію партії. Недовіра французів до Плану Маршалла була не так політичною, як культурною; здається, чимало людей сприйняли як особливу образу те, що вони називали des questionnaires insipides et nombreux, «численні нудні папірці», якими їх закидали американські бюрократи, — особливо дражливе нагадування про те, що вони виконують вказівки представників культури, яка поступається їхній власній.

50

Кордон між Польщею й радянською Росією, запропонований британським міністром закордонних справ після Першої світової війни.

51

Повна назва — Польський комітет національного визволення. — Прим. пер.

52

Сталін розірвав відносини з польським урядом в екзилі в Лондоні 1943 року після того, як останній завимагав міжнародного розслідування Катинського розстрілу. Німці, які виявили місце страти, обґрунтовано стверджували, що саме там совєти масово розстрілювали польських офіцерів. Радянська влада та її західні прибічники і тоді, і ще впродовж пів століття це агресивно заперечували.

53

«Joint Chiefs of Staff directive 1067», або JCS 1067. — Прим. наук. ред.

54

Верховний комісар США Джон Макклой, міністр оборони в часи правління Трумена Роберт Ловетт, державний секретар в адміністрації Трумена Дін Ачесон, а також Джордж Кеннан, Чарльз Болен та Вільям Гарріман — дипломати, які по черзі служили послами США в СРСР, відомі як «Мудреці» за назвою однойменної книжки 1986 року Волтера Айзексона та Евана Томасона. Ця група радників та дипломатів розробила зовнішню політику США під час «холодної війни», зокрема вони мали безпосередній вплив на формування доктрини Трумена, Плану Маршалла та політики стримування щодо Радянського Союзу. — Прим. наук. ред.

55

Статті договору про Міжнародний валютний фонд, ухвалені на Конференції ООН із валютно-фінансових питань 1944 року. — Прим. наук. ред.

56

Індія та деякі інші британські заокеанські колонії мали чималі заощадження в стерлінгах, які нагромадилися у формі кредиту, особливо за воєнного часу. Якби фунт підлягав вільній конвертації до долара одразу ж після завершення війни, значна частина цих заощаджень скоротилася б, таким чином ще більше зменшивши і так ненадійний британський запас іноземної валюти. Саме тому після катастрофічного експерименту з конвертацією, нав’язаного Вашингтоном як умова для отримання американської позики, Британія знову запровадила контроль над стерлінгом у 1947 році.

57

Кольбертизм – економічна доктрина XVII століття, названа за ім’ям її творця Жана-Батиста Кольбера, інтенданта фінансів при дворі Людовика XIV. Кольбер виступав за сильне державне втручання в економіку і розподіл ресурсів, був прихильником політики протекціонізму. — Прим. наук. ред.

58

За словами Кеннана, «наші державні керівники у Вашингтоні й гадки не мали та, мабуть, навіть не могли собі уявити, що означає радянська окупація вкупі з російськими спецслужбами часів Берії для людей, які під нею перебувають».

59

Акт про нейтралітет — закон США, який забороняв постачання зброї та товарів військового призначення сторонам, що воюють. — Прим. пер.

60

«Спосіб співіснування» (лат.). — Прим. ред.

61

Урія Гіпп та Білл Сайкс — герої роману Чарльза Діккенса «Девід Копперфілд». — Прим. пер.

62

У лютому 1945 року на запитання, хто міг би найбільше допомогти відновленню Франції, 25% опитаних називали СРСР, а 24% — США.

63

Маршалла, напевно, не дуже заспокоїло запевнення Бідо, що німецьку загрозу в публічному дискурсі підкреслювали суто для внутрішньої аудиторії.

64

Згідно з таємною чесько-радянською угодою, укладеною в березні 1945 року, СРСР отримав право видобувати уран з родовища Яхимів у Західній Богемії. — Прим. наук. ред.