Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Анна сиділа на ліжку, тримаючи телефон в руках. Повідомлення від Алекса знову світилися на екрані. Вона відчувала себе роздвоєною: з одного боку, її серце прагнуло відповісти йому, побачити його знову, відчути його присутність. З іншого боку, вона знала, що її емоції були заплутаними, і що їй потрібно знайти внутрішній спокій перед тим, як прийняти будь-яке рішення.

Бокс став для неї своєрідним виходом, але чи була вона готова до того, щоб повернутися в цей складний світ, який знову міг перевернути її життя?

Вона ковтнула важкий подих і відповіла.

"Я готова поговорити. Тільки цього разу все буде по-іншому."

Тепер все було на боці Алекса. Вона здогадувалася, що йому буде складно прийняти цей виклик, але це був її спосіб сказати: "Я більше не та, якою була раніше."

Наступного дня, після тренування, вона поїхала до того самого кафе, де вони зустрічалися не так давно. Це місце стало своєрідним символом для них, місцем, де все почалося, але тепер воно мало стати місцем для їхнього завершення чи нового початку.

Коли Анна увійшла до кафе, вона побачила його. Алекс сидів за столиком, весь такий серйозний і водночас втомлений. Його погляд спостерігав за нею, і вона відчула, як серце тріпоче.

Але цього разу вона не побачила того самого хлопця, якого колись любила. В його очах була біль, але ще більше — розуміння. Він знав, що він втратив, і все ж таки був готовий йти далі, навіть якщо це означало, що їхні стежки більше не перетинатимуться.

— Привіт, — ледь вимовила Анна, сідаючи поруч.

— Привіт, — відповів Алекс, його голос був тихим, але з певною впертістю. — Я знаю, що все змінилося, але я хочу спробувати знову. Що б ти не вирішила, я хочу бути частиною твого життя.

Анна глибоко вдихнула і подивилася на нього. Вона згадала всі ті моменти, коли вони були разом, але тепер ці спогади здавалися такими далекими. Вона змінилася. Вона стала сильною, впертою, незалежною.

— Я теж змінилася, — сказала вона, чітко усвідомлюючи свої слова. — Я не хочу знову потрапити в цей лабіринт емоцій. Я хочу бути вільною.

Алекс уважно слухав її, його погляд став ще більш зосередженим, як ніби він намагався зрозуміти кожне її слово.

— Я не прошу тебе повернутися до мене. Я просто хочу, щоб ти була щаслива, Анно. Якщо це не зі мною, я це прийму.

В її грудях щось здавилося від цих слів. Тієї миті Анна зрозуміла, як багато він готовий був віддати, навіть якщо це означало залишити її вільною. Це було важке випробування для неї. Вона відчула біль у своєму серці, але водночас і спокій, бо вона знала, що зробила правильний вибір.

Вона посміхнулася крізь сльози, які не витримали на її очах.

— Дякую, Алекс. Ти зробив мене сильною, і я завжди буду пам'ятати те, що ми пережили. Але я повинна йти своїм шляхом.

Алекс мовчки кивнув, не намагаючись нічого сказати. Вони сиділи мовчки кілька хвилин, тільки вони, ці два світи, що зрозуміли: настала пора рухатися далі.

Анна вийшла з кафе і відчула, як на її обличчі відчулася прохолода вечірнього повітря. Вона більше не була тією дівчиною, яка намагається шукати вихід через любов. Вона була готова відкрито дивитися в майбутнє і приймати всі виклики, що чекали на неї.

І хоча Алекс залишився позаду, цей розрив став для неї не кінцем, а початком. Вона була вільною, і це була справжня перемога.