Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Увійшовши у просторий хол, Доронін зникає у лівому крилі будинку, не сказавши жодного слова. Трохи розслаблююсь, тому що з його відсутністю дихати стає легше. Зрештою, я у цьому домі не за власним бажанням.
— Речі нести у вашу кімнату, чи у кімнату господаря? — відмираю, почувши кінець речення.
— Не у мою, а в гостьову! — наголошую на останньому слові.
Хочеться кричати на весь голос, що я тут тимчасово, що я не чергова підстилка Андрія, що доля ще та “чарівниця”! Але що це змінить? Ці люди взагалі на роботі, їм байдуже, хто я і що тут роблю.
Але й змиритися отак одразу не виходить. Не я обирала цей шлях. Обставини. Ось в чому річ.
Та як би я не намагалась перекласти все на долю чи інші фактори, що не залежать від мене, я добре розуміла, чому потрапила у пастку.
“Цікаво, а Стас міг спрогнозувати такий сюжет?”, — проговорюю у думках, ідучи за Шрамом, який обережно несе мою валізу, а не волочить по землі як-небудь!
Шрам. Високий, широкоплечий чоловік. Десь близько сорока років на перший погляд. Не знаю про його сімейний стан, але знаю те, що він головний в охороні Андрія. Попри його гострі риси обличчя, сильну статуру, він доволі хороша особистість, але ця риса характеру не заважає йому у виконанні поставлених цілей.
Свого часу Стас часто розповідав мені про виноробство, робочі моменти, цікаві факти, про поїздки на склади і те, як якось з Андрієм допомагали садити молоді виноградні паростки.
Чоловік рідко говорив про характер, сутність людини, та одного разу розповів про начальника охорони і його доброту попри сувору обгортку.
Ось тоді я і зрозуміла, що зовнішність — це не ознака для характеру — лише захисна оболонка душі.
— Куди вам поставити валізу? — Шрам, як і його попередник, розглядає приміщення, перш ніж впустити мене.
— Можете залишити біля порогу, — усміхаюсь, — дякую вам.
Чоловік коротко киває і йде геть, тихо причинивши за собою двері. Я ж берусь розпаковувати речі.
— І наскільки мене вистачить? — цікавлюсь, зупинившись і поглянувши на себе в дзеркало.
Що я хочу знайти там, зазираючи у свої очі крізь холодне відображення?
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Віддана босу за борги, Марк Логан», після закриття браузера.
