Читати книгу - "Нетопир"

— Значить, якщо не помиляюся, сьогодні я зможу поговорити зі свідками, які підтвердять, що того вечора, коли знайшли Інґер, ви були тут?

Робертсон кивнув.

Вони мовчки сиділи і слухали, як сопе Джозеф.

— Але все одно дещо не сходиться, — сказав Харрі, подумавши. — Я майже про це забув, але тут довідався, що щосереди вашого собаку вигулює і годує сусід.

Мимо повільною ходою пройшли двоє чоловіків і зупинилися на межі плями світла від ліхтаря.

— Тоді я запитав себе: навіщо його годувати, якщо Інґер взяла додому кістки і м’ясні об’їдки з «Олбері»? Спочатку я подумав, що ви про це не домовлялися, їжа була на завтра або щось до того. Але потім згадав, що ваш собака не їсть… принаймні, йому не дають м’яса. Кому ж тоді Інґер несла об’їдки? У барі вона сказала, що бере їх для собаки, навіщо їй було брехати?

— Не знаю, — сказав Робертсон.

Харрі помітив, що він поглядає на годинник. До вистави залишалося не так багато часу.

— І ще, Робертсоне. Що вам відомо про Еванса Вайта?

Робертсон обернувся і поглянув на нього своїми блакитними очима. Харрі здалося, що він бачить у них страх.

— Дуже мало що, — відповів Робертсон.

Харрі здався. Далеко він не просунувся. Всередині у нього палало бажання гонитви: наздогнати і схопити. Але такої нагоди не траплялося. Та ну їх усіх! Незабаром він буде далеко звідси. Проте від цієї думки легше не стало.

— Ви говорили про свідків, — сказав Робертсон. — Я був би вдячний, якби…

— Я не заважатиму вашій виставі, Робертсоне. Тим, хто на неї приходить, вона, мабуть, подобається. — Він глянув на пачку, взяв з неї ще одну сигарету, а решту поклав у кишеню Джозефу. Потім підвівся. — Принаймні, мені вистава вдови подобалась.

В «Олбері», як завжди, веселощі були в розпалі. На всю гучність гриміла пісня Джері Хеллівел «It’s Raining Man», за стійкою на сцені стояли троє хлопчиків, на яких не було нічого, крім довгих боа. Люди веселилися і підспівували. Харрі деякий час спостерігав за шоу, потім попрямував у бар до Бірґіти.

— Чому не підспівуєш, красунчику? — запитав добре знайомий голос.

Харрі обернувся. Сьогодні на Отто було не жіноче плаття, а простора рожева шовкова сорочка, і лише трохи туші на віях та помада на губах показували, що він піклується про свій імідж.

— Вибач, Отто, не той настрій.

— О, всі ви, скандинави, однакові. Не вмієте розслаблятися, поки не вип’єте стільки, що вже ні на що не здатні… Розумієш, про що я?

Харрі посміхнувся, дивлячись на його напівопущені повіки.

— Не загравай зі мною, Отто. Даремно згаєш час.

— Ти що, безнадійний гетеросексуал?

Харрі кивнув.

— Все одно дай мені пригостити тебе, красунчику. Що ти питимеш?

Він замовив грейпфрутовий сік для Харрі і коктейль «Кривава Мері» для себе. Цокнулися, і Отто одним духом вихилив півкелиха.

— Більше від нещасного кохання нічого не допомагає. — Він допив решту, здригнувся, замовив ще один коктейль і поглянув на Харрі. — Отже, ти ніколи не займався сексом з чоловіком. І думки у тебе такої не було?

Харрі покрутив склянку в руці.

— Дивлячись що під цим розуміти. Хіба лише в нічних жахах.

— От-от, бачиш, — Отто підніс вказівний палець. — Уві сні ти сам про це подумуєш. Підсвідомість не обдуриш, красунчику. По тобі ж видно, що в тобі це є. Питання лише в тому, коли воно дасться знати.

— Завжди чекав, коли хто-небудь розбудить у мені голубого, — сухо відповів Харрі. — Вибач, але я в це не вірю. Це все природжене. Або людина гомик, або ні. А розмови про середовище і виховання — просто дурниці.

— Та ти що! А я ж бо завжди думав, що в усьому винні моя мати і сестра! — закричав Отто, театрально б’ючи себе по лобі.

Харрі вів далі:

— Це стало відомо завдяки останнім дослідженням мозку гомосексуаліста. Гомосексуалісти легше захворюють на СНІД…

— Це, звичайно, одна з найбільш позитивних сторін захворювання, — кинув Отто і потягнув коктейль через трубочку.

— Також були виявлені органічні відмінності між мозком гомосексуаліста і гетеросексуала.

— У першого він більший. Скажи мені щось, чого я не знаю, красунчику.

— Найцікавіше, що цей ген, чи що там іще, який відповідає за гомосексуальність, передається у спадок.

Отто закотив очі:

— І що? Гадаєш, гоміку не доводиться спати з жінками? Якщо цього вимагає суспільство? Якщо в нього немає вибору? — запитував Отто, активно жестикулюючи. — Якщо жінка — всього лише замінник, то чому б ні? Адже саме тому звичайні люди, потрапивши до в'язниці, починають займатися сексом з чоловіками.

— Отже, ти можеш займатися сексом і з жінками? — запитав Харрі.

— На щастя, у мене ніколи не було забобонів, як у решти гомофілів. Я виріс у сім'ї художника і міг виявляти свої гомосексуальні схильності з десяти років, просто щоб виділитися серед оточення. Навіщо відмовлятися? Тож мені важко уявити собі секс із жінкою, як і тобі з чоловіком. Хоча я думаю, що тобі все ж легше…

— Досить! — обірвав його Харрі. — До чого ця розмова?

— Ти запитуєш про те, що тебе цікавить, красунчику, — Отто поклав долоню йому на руку. — Може, одного дня твоя цікавість переросте в щось іще?

Харрі відчув, як палають вуха. Він тихо вилаяв цього клоуна-педераста, який примусив його, дорослого хлопчика, червоніти.

— Давай поб'ємося об заклад, милий і вульгарний. — Очі Отто весело заблищали. — Ставлю сто доларів, що ще до твого від’їзду до Норвегії твоя м’яка тонка ручка пеститиме мої найінтимніші місця. Згода?

Отто потис Харрі руку і радісно верескнув, побачивши його побуряковіле обличчя.

— Якщо ти дуже хочеш розстатися з грошима, то згода, — відповів Харрі. — Але ж у тебе, здається, нещасливе кохання, Отто? Може, тобі краще сидіти вдома і думати про щось інше, а не спокушати нормальних хлопчиків?

Він одразу й пошкодував про свої слова. Але йому ніколи не вдавалося тримати себе в руках, коли з нього потішалися.

Отто відпустив руку й ображено поглянув на нього.

— Вибач, не бери в голову, — сказав Харрі.

Отто знизав плечима:

— У справі щось з’ясувалося?

— Ні, — Харрі був радий змінити тему. — Можливо, колом її знайомих не обійтися. До речі, ти був з нею знайомий?

— Усі, хто тут часто буває, знали Інґер.

— Ви з нею розмовляли?

— М-гу. Іноді перекидалися слівцем. Але, по-моєму, вона була занадто розчепурена.

— Розчепурена?

— Вона задурила голову багатьом відвідувачам. Одягалася визивно, посилала їм довгі погляди й усмішки, щоб отримати чайові якнайбільше. Це може бути небезпечно.