Читати книгу - "Поезії, Леся Українка"

Граф фон Ейнзідель.- Вперше надруковано в журн. «Рідний край», 1913, № 1, с. 6-9. Автограф: ф. 2, № 680, має заголовок «Диявольське навождення». Датується орієнтовно за автографом: між 3 і 7 серпня 1905 р., де вірш вміщено між поезіями «Мріє, не зрадь!», датованою: 3.VIII 1905 р., та «Упоєні на бенкетах кривавих», датованою: 7.VIII 1905 р. В автографі після одинадцятої строфи (останній рядок «У замку свому, як в пустині...») викреслено рядки:

Удень він даремне розривки шука,

а потім по ночах марою блука,

зітхає і скрикує з болю,

аж слуги зриваються раптом зо сна:

«Се що з нашим паном? Ото новина!

Вгадай же ту панськую волю!…»

Подається за першодруком.

Казка про Оха-чудодія.- Вперше надруковано в журн. «Молода Україна», К., 1912, № 4, с. 16-19. Автограф: ф. 2, № 658 (чорновий), має заголовок «Казка про Оха-чудотвора»; у відділі рукописів ЦНБ АН УРСР, ф. X, № 11 (чистовий). Дата чорнового автографа: 7.III 1906 р. Подається за першодруком.

Веселий пан.- Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 16-17, с. 7, під псевдонімом «Лука». Автограф: ф. 2, № 658. Дата автографа: 7.III 1906 р. У першодруку вилучено останню строфу. Подається за автографом.

Практичний пан.- Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 18, с, 3, під псевдонімом «Лука». Автограф: ф. 2, № 658. Дата автографа: 7.III 1906. Подається за першодруком.

Пан по літик,- Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 15, с. 6, під псевдонімом «Лука». Автограф: ф. 2, № 658. Дата автографа: 7.III 1906. Подається за першодруком.

Пан народовець.- Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 16, с. 8, під псевдонімом «Лука». Автограф: ф. 2, № 658. Дата автографа: 7.III 1906 р. Подається за першодруком.

Казочка про край царя Гороха.- Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 18, с. 3. Підписано криптонімом «Л. У ». Автограф: ф. 2, № 658. Дата автографа: 7.III 1906. Подається за першодруком.

Легенда («Було колись в одній країні...»).- Вперше надруковано в журн. «Шершень», 1906, № 8, с. 3. Автографи: ф. 2, № 658 (чорновий), ф. 2, № 674 (чистовий). Дата чорнового автографа: 1906. На роковини Шевченка. Подається за чистовим автографом.

«Тиху задуму вечірнюю...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 59. Автограф: ф. 2, № 709. Дата автографа: 21.VI 1906. Зелений Гай. Подається за автографом.

Пророк (З біблійних мотивів).- Уперше надруковано в журн. «Рідний край», 1906, № 51-52, с. 12. Автограф: ф. 2, № 669. Дата в першодруку: Київ, 11 студня 1906 р. Подається за першодруком.

Жіночий портрет.- Уперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 62. Автограф: ф. 2, № 646. Дата автографа: 2.XI 1906. Подається за автографом.

«Не хутко те буде... Чи й буде, чи ні?» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 63. Автограф: ф. 2, № 688. Дата автографа: 2.XII 1906. Подається за автографом.

В автографі зверху над віршем Леся Українка написала: «До утопії». Подається за автографом.

«Ой в раю, в раю, близько Дунаю...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 67-68. Автограф: ф. 2, № 688. Датується орієнтовно 1905-1906 рр. Подається за автографом.

«В холодну ніч самотній мандрівець...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 58. Автограф: ф. 2, № 635. Датується орієнтовно 1906 р. Подається за автографом.

Légende des siécles.- Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 60-61. Автограф: ф. 2, № 676. Датується орієнтовно 1906 р. Подається за автографом.

«За горою блискавиці...» - Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Неопубліковані твори, с. 64. Автограф: ф. 2, № 650. Дата автографа: Балаклава, 28.VIII 1907. Подається за автографом.

Народ пророкові.- Вперше надруковано в журн. «Рідний край», 1908, № 2, с. 6. Автограф: ф. 2, № 685. Дата автографа: Ялта. 3.XII 1907.

В автографі після восьмої строфи (останній рядок «Із простору простягає») закреслено дев’яту, десяту, одинадцяту строфи:

Ти запрягся в залізне ярмо

самохіть, то й ходи в нім терпляче,

ми ж не знаємо, хто нас запріг,

і гризе нас те путо боляче.

Ти кленеш наші душі тверді

і серця наші черстві та вперті,

як їм бути м’якими, поглянь:

ми ж голодні, і босі, й обдерті.

Бігли ми за пророками вслід

до Ваала, потім до Нініба,

Всім служили богам - ні один

не подав ні рятунку, ні хліба.

Далі викреслено тринадцяту і чотирнадцяту строфи автографа:

То ж найбільший пророк наш блукав

сорок літ вкупі з нами в пустині,

хоч із ним розмовляв сам господь

віч-на-віч з огняної купини.

А до нас не подав ще наш бог

з власних уст ні єдиного слова,

як же можемо тямити ми,

що є справжня небесная мова?

Подається за першодруком.

Полярна ніч (Фантазія).- Вперше надруковано в журн. «Червоний шлях», 1923, № 2, с. 3-5. Автограф: ф. 2, № 698. Датується орієнтовно 1908 р. Подається за автографом.

Хвиля.- Вперше надруковано в ЛНВ, 1912, кн. 1, с. 4. Автограф: ф. 2, № 795. Дата автографа: Євпаторія, 8.VII 1908. Подається за першодруком.

Музині химери (Гумореска).- Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1946, № 2, с. 23-25. Автограф: ф. 2, № 795. Дата автографа: 10/VII 1909. Подається за автографом.

Вперше як цикл з