Читати книгу - "Ляльковий дім"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Нора. Так, я саме проходила мимо. Мені конче потрібна твоя допомога. Сядьмо тут на канапку. Бачиш, завтра ввечері консул Стенборґ, що мешкає над нами, влаштовує костюмований бал, і Торвальд хоче, щоб я була неаполітанською рибалкою і затанцювала тарантелу, якої навчилася на Капрі.
Фру Лінне. Ого, то це буде ціла вистава?
Нора. Так. Торвальд вважає, що я маю танцювати. Дивися, це костюм, який Торвальд замовив для мене ще там. Але тепер він трохи подерся, і я просто не знаю…
Фру Лінне. Ну, ми швидко його полагодимо. Тут тільки оздоба подекуди відпоролася. Де голка й нитки? Ага, тут є все, що треба.
Нора. Ох, яка я тобі вдячна.
Фру Лінне (шиє). То ти завтра будеш неаполітанською рибалкою? Знаєш, що… я на хвильку зайду побачити тебе перебрану. Але я забула подякувати тобі за вчорашній приємний вечір.
Нора (підводиться й ходить по кімнаті). Ну, мені здається, що вчора не було так гарно, як звичайно бувало. Тобі треба було приїхати сюди раніше, Кристино… Так, Торвальд справді вміє влаштовувати все гарно й вишукано.
Фру Лінне. Я думаю, що ти вмієш не гірше за нього, ти ж бо дочка свого батька. Але скажи мені, доктор Ранк завжди такий пригнічений, як був учора?
Нора. Ні, вчора його пригніченість особливо впадала в око. Зрештою, він тяжко хворий. Має, бідолаха, сухоти спинного мозку. В нього батько, скажу тобі, був гидотною людиною, мав коханок і все таке. Тому син був хворобливий від самого малку, розумієш?
Фру Лінне (опускає шитво на коліна). Слухай, Норо, звідки ти все це знаєш?
Нора (походжає по кімнаті). Ну… коли маєш троє дітей, то тебе часом навідують такі жінки, що трохи тямлять у медицині й можуть дещо розповісти.
Фру Лінне знову шиє. Коротка мовчанка.
Фру Лінне. Доктор Ранк щодня приходить до вас?
Нора. Так, день у день. Він Торвальдів найкращий товариш з молодих років і мій добрий приятель. Він у нас як свій.
Фру Лінне. Скажи мені, а він до кінця щирий? Тобто не з тих, що люблять казати всім приємні речі?
Нора. Ні, навпаки. Звідки ти взяла?
Фру Лінне. Вчора, як ти нас знайомила, він запевняв, що в цьому домі часто чув моє ім'я, а потім я помітила, що твій чоловік не мав ніякого уявлення, хто я, властиво, така. То як же міг доктор Ранк…
Нора. Він казав щиру правду, Кристино. Торвальд так безмежно мене кохає, що не хоче ні з ким ділитися мною, як він каже. Спершу він просто ревнував мене, коли я згадувала про когось із близьких мені людей, що лишилися там, удома. То я й перестала їх згадувати. Але з доктором Ранком я говорю про що завгодно. Він, бачиш, любить слухати.
Фру Лінне. Стривай, Норо, ти багато в чому ще як дитина. Я старша за тебе і досвідченіша. Я ось що тобі скажу: ти повинна виплутатися з цієї справи з Ранком.
Нора. З якої це справи я маю виплутуватися?
Фру Лінне. Я вважаю, що з усіх цих справ. Учора ти щось балакала про багатого залицяльника, що має залишити тобі гроші…
Нора. Балакала, але, на жаль, такого немає. Ну й що?
Фру Лінне. Доктор Ранк багатий?
Нора. Так, багатий.
Фру Лінне. І не має про кого дбати?
Нора. Ні, не має, але…
Фру Лінне. І приходить до вас щодня?
Нора. Ну так, ти ж чула.
Фру Лінне. То як же вихована людина може бути така нетактовна?
Нора. Я тебе просто не розумію.
Фру Лінне. Не прикидайся, Норо. Думаєш, я не здогадуюся, хто тобі позичив ті тисячу двісті спецій?
Нора. Ти що, здуріла? Як ти могла таке подумати! Приятель, який приходить до нас щодня! Це ж було б нестерпно гнітюче становище!
Фру Лінне. То це справді не він?
Нора. Та ні ж, запевняю тебе. Мені таке й на думку не спало б… Та й не було в нього тоді грошей на позичання. Спадок він отримав пізніше.
Фру Лінне. Мабуть, добре, що йне було, люба Норо.
Нора. Ні, мені й на думку не спало б просити доктора Ранка… Хоч я цілком певна, що коли б попросила…
Фру Лінне. Але ти, звичайно, не попросиш.
Нора. Звичайно, не попрошу. Та мені здається, що вже й не було б такої потреби. Але я цілком певна, що якби поговорила з доктором Ранком…
Фру Лінне. За спиною свого чоловіка?
Нора. Мені треба скінчити з тим іншим. І також за його спиною. Треба скінчити.
Фру Лінне. Так, так, я теж тобі вчора казала це, але…
Нора (ходить по кімнаті). Чоловікові легше виплутуватися з таких справ, як жінці…
Фру Лінне. Якщо це її чоловік, то легше.
Нора. Дурниці. (Зупиняється.) Адже, коли сплачуєш весь борг, тобі повертають боргове зобов'язання.
Фру Лінне. Звичайно, повертають.
Hора. І той огидний, брудний папірець можна подерти на клаптики і спалити!
Фру Лінне (пильно дивиться на неї, відкладає шитво й поволі підводиться.) Норо, ти щось приховуєш від мене.
Нора. Хіба по мені видно?
Фру Лінне. Від учорашнього дня з тобою щось сталося, Норо. Що саме?
Нора (підходить до неї). Кристино! (Дослухається.) Цить! Торвальд повернувся. Слухай, піди тим часом до дітей. Торвальд не любить, щоб при ньому щось шили. Нехай Анна-Марія тобі допоможе.
Фру Лінне (збирає частину речей). Добре, добре, але я не піду від вас, поки ми не поговоримо по щирості.
Вона виходить у двері ліворуч, і тієї ж хвилини з передпокою заходить Гельмер.
Нора (йде йому назустріч). Ох, як я чекала на тебе, любий Торвальд є.
Торвальд. То була швачка?
Нора. Ні, то Кристина. Вона допомагає мені приготувати костюм. Побачиш, що я добре затанцюю.
Гельмер. Правда ж, я добре придумав?
Нора. Чудово! А я хіба не мудро зробила, що послухала тебе?
Гельмер (бере її за підборіддя). Мудро… що послухала чоловіка? Ну, ну, хитрунко! Я знаю, що ти не те мала на думці. Але не буду тобі заважати. Мабуть, ти зараз мірятимеш костюм.
Нора. А ти, мабуть, працюватимеш?
Гельмер. Так. (Показує на паку паперів.) Бачиш, я був у банку. (Хоче йти до свого кабінету.)
Нора. Торвальде!
Гельмер (зупиняється). Що?
Нора. Якби твоя білочка дуже попросила тебе зробити щось…
Гельмер. Що саме?
Нора. Ти б зробив?
Гельмер. Спершу, звичайно, треба знати, що саме.
Нора. Білочка так вистрибувала б, гралася, розважала тебе, якби ти був такий
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ляльковий дім», після закриття браузера.