Читати книгу - "Наші обіцянки, Ана Маіс"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Ура! Я попала! — радісно вигукнула я.
Вона зітхнула та схилила голову в бік.
— Не хочу тебе розчаровувати, але ти забила і биток... — промовила вона обережно.
Моя посмішка впала і я з шокованим виразом обличчя побачила, що так і вийшло.
— Не розчаровуйся, в тебе вийде. — Вона підбадьорливо стисла мою руку і підійшла до столу.
Деякий час вона уважно вивчала кулі, а потім нахилилася і зробила удар. Ніла задоволено посміхнулась та стала обходити стіл для вдалого нахилу.
— Давно хотіла запитати. Ви вже обрали дату весілля?
— Е-м-м…Так.
На мить на моєму обличчі з’явилась розгубленість, але я сподівалась, що вона її не помітила.
— Давид нічого не розповідає. З нього інколи потрібно витягати по слову, але й це іноді не вдається, — сказала вона, знизавши плечима.
— Ми запланували на осінь. — сказала я перше, що спало на думку.
— Якщо знадобиться моя допомога — звертайся. В мене є знайома, яка організовує весілля. Ти будеш в захваті від неї.
— Дякую тобі!
— Та пусте! — Відмахнулась вона. — Я тільки рада допомогти.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наші обіцянки, Ана Маіс», після закриття браузера.