read-books.club » Наука, Освіта » Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни 📚 - Українською

Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни"

191
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни" автора Дар'я Бура. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 32 33 34 ... 118
Перейти на сторінку:
class="p">8 жовтня 2015 року

Зведення новин

На Луганському напрямку триває підготовка до другої черги з відведення від лінії розмежування артилерії.

Йдеться про протитанкові гармати Д-48 та Д-44 калібру 85 міліметрів, повідомив речник АТО у Луганській області підполковник Руслан Ткачук.

9 жовтня 2015 року

Зведення новин

Остання доба в зоні проведення антитерористичної операції минула без втрат.

Про це повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко.

Сили АТО готуються до відводу артилерії калібру 85 міліметрів від лінії розмежування у Луганській області.

Про це повідомляє пресцентр АТО.

10 жовтня 2015 року

Зведення новин

Сили АТО під контролем спостерігачів СММ ОБСЄ приступили до другої стадії першого етапу відводу від лінії розмежування озброєння калібром менше 100 мм.

Про це заявив речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

11 жовтня 2015 року

Зведення новин

У зоні АТО упродовж доби бойовики в цілому дотримувалися перемир’я, проте відкривають вогонь зі стрілецької зброї на тимчасово окупованій території в напрямку позицій сил АТО.

Про це повідомляє пресцентр АТО.

12 жовтня 2015 року

Зведення новин

Остання доба в зоні проведення антитерористичної операції минула без втрат.

Про це розповів речник АП з питань АТО Андрій Лисенко.

13 жовтня 2015 року

Зведення новин

Люди, які не мають російського паспорта, отриманого в Криму, мають обмежений доступ до медичних послуг, особливо якщо говорити про безкоштовне медичне обслуговування.

«У нас є приклади, коли в заявах чітко сказано, що особи без російського громадянства не мають доступу до деяких послуг. Крім цього, є проблема з терапією для наркозалежних, оскільки в Росії немає такої терапії, яка була в Україні», — про це повідомили правозахисники Ольга Скрипник і Сергій Заєць, повідомляє Крим.Реалії.

Остання доба в зоні проведення антитерористичної операції минула без втрат.

Про спікер АП з питань АТО Андрій Лисенко.

Головним висновком міжнародних слідчих у справі про збитий Боїнг MH17 є те, що літак був збитий ракетою з комплексу «Бук».

Про це йдеться у презентації доповіді слідчої групи.

14 жовтня 2015 року

Зведення новин

В результаті обстрілу шахти Бутівка під Донецьком загинув командир підрозділу антитерористичної операції, двоє військових отримали поранення. Про це заявив командир батальйону ОУН Микола Коханівський в ефірі телеканалу «112 Україна».

У штабі антитерористичної операції заявили, що в результаті обстрілу з боку бойовиків загинув один український військовий, ще двоє отримали поранення.

Про це йдеться в повідомленні пресцентру штабу АТО в Фейсбук.

За минулу добу у зоні проведення АТО один український військовий загинув, троє бійців дістали поранень.

Про це повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко.

Голова Ради розслідувань у справах безпеки Нідерландів заявив, що ракета, якою був збитий «Боїнг» MH17, була випущена з території, захопленої сепаратистами. Про це він повідомив в інтерв’ю нідерландському виданню Volkskrant, передає «Радіо Свобода».

У зоні проведення АТО тривають підготовчі заходи щодо відведення мінометів та артилерії калібром менше 100 мм.

Про це йдеться у повідомленні пресцентру АТО.

15 жовтня 2015 року

Геннадій Афанасьєв «Піднятися після падіння»

[Російська тюрма] ЗОНО, ПРИВІТ!

Місто за містом змінюються слідчі ізолятори. Вони, як вежі в середньовіччі, є першими ознаками цивілізації в регіонах. Для росіян без в’язниць немає і життя. З цим можна посперечатись, але той факт, що половина населення країни побувала в місцях, не вельми віддалених, говорить сам за себе. За нескінченними темницями Російської Федерації сміливо можна вивчати географію цієї величезної країни. Недарма попередника цієї держави називали в’язницею народів. До міста, з важкою для вимовляння назвою «Сиктивкар», я добирався неймовірно довго, залишаючи за собою тисячі кілометрів доріг, зарослі чагарниками поля, безлюдні степи та покинуті будинки. І ось, зазнавши низку випробувань і поневірянь, я нарешті через два місяці потрапив до виправної колонії суворого режиму під номером двадцять п’ять для засуджених, які відбувають покарання вперше. Саме так. Через те, що для більшості росіян в’язниця є ганьбою і порочним колом, багато хто з тих, які звільнилися, дуже швидко опиняються за ґратами знову, адже на таких людей дуже легко для правоохоронних органів вішати всі нерозкриті по округах злочини.

Надворі був лише жовтень, а на вулиці вже лежав сніг. Арк­тичний холод пробирався всюди і змушував людей закутуватися в увесь наявний у них одяг. Відчуваючи цей мороз, починаєш розуміти, чому в Росії так люблять шапки-вушанки. Мене разом із іншими новоприбулими арештантами насамперед відвели до приміщення каптерки, або інакше — речового складу. Насправді це був контрольно-пропускний пункт, на якому без розбору вилучали всі наявні речі, а натомість видавали тюремну робу. Все, як у найкращих старих радянських кінофільмах: рукавиці, світловідбивальні смуги на спині, ногах, руках і голові, ну, і звичайно, як же без легендарних валянків, які я побачив уперше наживо. Після таких казкових презентів ми моментально поголовно стали стильними та модними. Усі ці метаморфози свідчили тільки про одне — зона режимна, а це не передвіщало нічого хорошого. Етапування є одним із найнебезпечніших подій у житті ув’язненого. Більшість не знає про пункт свого призначення до самого кінця і дуже часто дізнається надто пізно. Тому багато везуть із собою леза, заховані, де тільки можна. Одне з них завжди за передньою губою, щоб, у разі чого, встигнути розкрити собі вени. При приїзді на зону найчастіше відбувається одна досить відома процедура під назвою «приймання». Це своєрідна ломка, у ході якої арештанта ставлять перед вибором: зберегти честь і гідність, але заплатити неймовірно дорогу ціну, чи зберегти здоров’я, отримати безліч матеріальних бонусів, але назавжди стати рабом. Вибір складний, і його рано чи пізно доводиться робити кожному арештантові. Слід бути готовим до всього.

Про ці приймання ходять легенди. Режими у слідчих ізоляторах і зонах вірізняються легкістю або жорстокістю. Якщо знаєш, куди йдеш, то обов’язково зможеш зрозуміти, що варто робити — радіти чи плакати. Арештанти люблять поговорити, особливо про свій досвід. Усе це схоже на те, як стародавні вікінги за бенкетами розповідали про подвиги в походах. Насправді те, що часом витримує арештант, вимагає не менше мужності й відваги, ніж у стародавніх воїнів. У Волгограді, наприклад, раніше вивантаження арештантів з «автозаків» зустрічали вгодовані бійці, набрані серед зеків, які працюють на адміністрацію. Вони тримали в руках ланцюги, в які

1 ... 32 33 34 ... 118
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни"