Читати книгу - "Гарячий незнайомець, Аріна Вільде"

Тремтячими руками я намагаюся провернути ключ у замку і прикусую губу, щоб не розплакатись. Старанно уникаю погляду на Андрія і здригаюся, коли його пальці торкаються моєї руки і відбирають ключі.

Він пропускає мене вперед. Все ще розпалений і на взводі. Впевнена, якби мене не було поруч, він би не зупинився так просто. Не відпустив би Юру, поки не обробив би його гарненько.

Я знімаю взуття і верхній одяг. Мовчу, стримуючи в горлі непрохані сльози. Не думала, що слова Юри можуть мене поранити, до зустрічі з ним я взагалі вважала, що зростила в собі байдужість до цього чоловіка. Але насправді це не так просто: зустрітися обличчям до обличчя зі своїм минулим, а ще почути, що я, виявляється, «колода в ліжку».

- Насть, - Андрій обіймає мене за талію, притягаючи до себе, але зараз мені хочеться побути одній, тому я відсторонююсь від нього і збігаю на кухню

- Вибач, мені треба подумати. Зробити тобі кави?

Я не знаю чого хочу більше, щоб він зараз пішов, залишивши мене наодинці зі своїми думками, або залишився, утішив і допоміг повернути душевну рівновагу.

В очі кидається немитий посуд в мийці, я хапаю зі стільця фартух і неслухняними руками намагаюся зав'язати його за спиною. Після третьої спроби психую, знімаю його і в серцях відкидаю в бік. Впираюсь долонями об стільницю і не витримую – перший схлип виривається з моїх грудей.

- Настя, ну ти чогоЧерез цього придурка так засмутилася? – сильні руки обхоплюють мене за талію і втискаюсь в свої м'язисті груди. – Хочеш, я наздожену його і зламаю чого-небудь? Чи посаджу в "мавпятник" на кілька діб? – Його губи ніжно торкаються моєї шиї і я відкидаю назад голову, піддаючись цій  ласці.

- Ні, просто хочу ніколи його більше не бачити, - вимовляю тремтячим голосом. Андрій тягне мене за собою в бік диванчика, садить мене до себе на коліна і обхоплює долонями моє обличчя.

- Ти чудова дівчина, я вже казав тобі про це. А він просто недостойний тебе ідіот, який самостверджується за рахунок інших. Невже тобі так важливі його слова?

- Ні.

- Тоді що це за сльози? Хіба ми не збиралися провести чудову ніч?

- А потім ти підеш?

- Якщо ти хочеш, я залишуся. Завтра після роботи запрошу тебе на побачення. Справжнє. Можливо, ти зможеш переконати мене не писати заяву на звільнення і не повертатися додому.

- Що? Ти зібрався їхати? – стрепенулась я, вмить забувши про те, що ще хвилину тому страждала через Юру.

- Ну, я профукав квартиру, з любов'ю теж не склалося, вся моя родина там, до того ж, батько пропонує мені увійти в долю з його другом і створити охоронне агентство. Я ще не прийняв остаточного рішення, але мені сподобалася його пропозиція. Я люблю свою роботу, але все ж не звик підкорятися. Та й іноді це занадто небезпечно. Не хотілося б померти не доживши до сороковника навіть, - невесело посміхається він, гіпнотизуючи мене поглядом. А я раптом уявила, що можу назавжди втратити його і на душі стало ще гірше. – Поцілуєш мене? Мені шалено хочеться показати тобі, що ніяка ти не дошка. Просто дехто не знає як поводитися з жіночим тілом.

- Думаєш?

- Впевнений.

Я тягнуся до нього першою. Він потрібен мені зараз як ніколи. Спочатку поцілунок  повільний і ніжний, немов це наш перший раз. Я тремчу в його руках, плавлюсь під його ласками. Не відриваю погляд від його очей, коли він знімає з мене одяг, оголюючи мої груди. Андрій обхоплює губами мій сосок, дражнить і боляче прикушує. Але це та сама приємна біль, яка розпалює ще більше. Він опускається спиною на диван, тягнучи мене за собою. Повертається до моїх губ, просовує язик в рот і дарує гарячий поцілунок.

- Давай, крихітко, покажи мені на що здатна, - з викликом каже він хрипким голосом, піддаючись стегнами мені на зустріч і впечатує між моїх ніг твердий член.

Я  підводжуся, нетерпляче смикаю пояс його джинсів. Расправляюсь з гудзиком і дістаю затвердівший член. Між ніг зрадницьки ниє і я хочу скоріше перейти до бажаного, але змушую себе не поспішати. Трохи відсуваюся в бік від Андрія, опускаюся і захоплюють пульсуючу головку губами.

- Це трохи не те що я мав на увазі, але я не проти, - шипить він, штовхаючись мені на зустріч. Його пальці зариваються в моєму волоссі, задаючи темп і допомагаючи. Я рухаю рукою вгору-вниз, дражню його язиком, то прискорюючись, то сповільнюючись.

Андрій не витримує першим. Хапає мене за руки і тягне на себе, змушуючи осідлати його. Я голосно вскрикую, коли його член проникає в мене і завмираю на мить. Його руки стискаю мої груди, додаючи гостроти задоволення. Роблю перший рух. Плавно. Облизую пересохлі губи, упираюся долонями в груди чоловіка, нахиляюся до нього і зриваю поцілунок. Його долоні переміщуються вниз, пестячи моє тіло і пальці з силою впиваються в стегна, змушуючи мене прискорити темп.

- Ідеальна. Настя, ти ідеальна, - шепоче він і його дихання лоскоче мою шию.

Наше божевілля триває не довго. Я відчуваю як стискаєюся навколо його члена, як темніє перед очима, а серце гучно стукає в грудях. Андрій різко завмирає, його серце б'ється так само часто як і моє, він з силою притискає мене до своїх грудей і цілує в скроню.