Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

Глава 25

-- Мія, сонечко, як я злякалася! -- затараторила Кріс. Вона не хотіла відпускати подругу. Здавалося варто розтиснути обійми й вона зникне.

-- Ти знала б, що сталося за цей тиждень... Як ти? Ціла? – подруга оглянула занепокоєним поглядом Мію, вишукуючи будь-які подряпини.

-- Кріс, задуши, -- дуже рада бачити подругу, але повітря стало катастрофічно не вистачати.

-- Викладай, я хочу знати все! -- вимогливо додала Кріс. Пліткарка в ній не замовкає за жодних обставин.

-- Перемістімося на ліжко, спочатку ти, а потім я -- все розповім. У мене немає звички приховувати від тебе пригоди.

– Ну, якщо це була пригода, то я спокійна. Слухай, - набравши більше повітря в легені, Кріс почала свою коротку розповідь.

– Давай з клубу. Там такий галас піднявся, коли цей варвар, тобто перевертень тебе забрав, – хихикнула Кріс, згадуючи.

-- Та ну! Когось зацікавила моя скромна особа?

– Не те щоб твоя. Розумієш, цього Марка там багато хто знає. Запальністю він і раніше відрізнявся, але якось у менших розмірах. Взагалі, чого ходити навкруги. Пам'ятаєш він загарчав на всіх, коли підійшов до тебе? 

Щось таке Мія пригадує, але якщо чесно не надала значення тоді. Більше її хвилювало, що хлопець не відпускав її. Хотіла його прибити та водночас просити, щоб тримав міцніше. Очевидно, подруга зловила хід думки Мії.

-- Зрозуміла, тобі було не до того. Він не просто гарчав, а накрив усіх альфа силою, якби правильно висловитись, дав негласний наказ. Відьмакам все одно, а от перевертні ослухатися не могли. Друзі його були шоковані. Що там, що друзі, ти бачила б його дівчину, або хто вона йому там.

 Мія була в якомусь передчутті.

-- Вона спробувала пробратися до вас, але вона перевертень і не змогла. Напевно ти уявляєш, що було далі, коли ви зникли, всі відмерли... -- Кріс спеціально говорила повільно, підігріваючи інтерес.

-- Мені з тебе по крихтах все витягувати? -- вибухнула Мія.

Цікавість перемішалась з ревнощами. За цей тиждень вона почала відчувати Марка своїм. Ділитись з вовчицею не збиралася. Мія розуміла, що це не правильно, вони не зустрічаються, але зробити нічого не могла.

-- Так і знала. Він тобі сподобався? – загадково промовила Кріс.

-- Не говори дурниць! -- надулася Мія.

– Хлопці підійшли до мене поговорити, я була свідком цього шоу, фурор ви справили почесний, довго народ обговорюватиме. 

Щічки Мії почервоніли. Їй було ніяково.

– Вирішили дати вам час з'ясувати стосунки. Як би не діти. Ні, ні... Не подумай, я була проти, але мене відправили до академії.

-- Ось коли ти не повернулася наступного дня, я відвідала цих друзів, -- розпливається в кровожерній посмішці.

-- Щоб вони зрозуміли весь масштаб мого дуже ввічливого прохання, я трохи їх розмазала по стіні своєю водною стихією. Не подумай, хотіла легенько, так налякати, щоб рахувалися. Знаєш, я ще погано контролюю магію, плюс емоції та вийшов водоспад, -- Кріс посміхалася, згадуючи водні процедури.

Мія докірливо дивиться на неї для галочки. Подруги разом засміялися. За хвилину вони повалилися на ліжко та не могли заспокоїтись.

– На цьому, мабуть, усе цікаве та позитивне на жаль закінчилося, -- надихавшись продовжила Кріс.

-- Міє, я балакала з твоєю сестрою телефоном, наговорила, що тебе на практику послали та телефон ти залишила в гуртожитку. Ти будеш мати серйозну розмову з нею. На мені вона не вихлюпнула всю бурю свого обурення, але ти отримаєш повний спектр.

-- Уявляю... Розумію, що з сестрою буде серйозна розмова. Якщо переконала її відпустити мене. Знову бурчатиме, -- зітхнула Мія.

Розуміючи, що на неї чекає.

– В академії хлопці усе організували, до тебе претензій немає від викладачів. Я не заглиблювалася, сама спитаєш. Ну, я тебе уважно слухаю, -- дівчина влаштувалася зручніше, як на уроці та нагострила вушка.

Мія звела очі на подругу, а в тієї вони горять, губа покусана. Розпитування буде з пристрастю.

-- Кріс, давай спочатку сходимо поїмо, тиждень не їла звичайної їжі, -- скрививши жалісливе личко, Мія встала з ліжка.

Вона не була готова ділитися подробицями. Там були потаємні миті. Хотілося їх залишити лише між ними. Їй потрібен перепочинок. Подруга зрозуміла цей хитрий маневр, та відступила.

Кріс збігала в їдальню, принесла їжі, за цей час Мія привела себе до ладу та думки. Перекусивши, подруга всім виглядом показувала, що чекає на подробиці.

-- Як тільки ми опинилися в лісі -- я злякалася, -- Мія вирішила відверто розповісти, тримати все в собі більше не було сили.

-- Мені не доводилося ще мати справу зі звіром, та й з хлопцями я мало спілкуюся, ну ти знаєш.

-- Так, вибір у нас був невеликий. Я хоч у місто виїжджала, а ти весь час у поселенні була, розумію, -- хотілося пітримати подругу, вона бачила, як ця розмова нелегко дається Мії.

-- Першого ранку, я прокинулася з Марком, -- Мія опустила пікантну розмову між ними.

-- Я його підпалила, бо він мене так розлютив, але знаєш дуже скоро пошкодувала про це, – перевела подих і продовжила.

– Марк одразу перекинувся й тоді я зрозуміла, що образила його тигра, а він не винен у наших суперечках. Знаєш він такий гарний... – було просто говорити про звіра, одразу в думці сплив образ цього граціозного хижака.

-- Дивлюся, ви не нудьгували, -- з зрозумінням поставилася Кріс.

– Та з його тигром, ми одразу порозумілися, не все було гладко, не приховую, але я не боялася його. Він майже весь час був у другій іпостасі. Коли прийшли хлопці, то розповіли, що так не має бути, -- вона перевела стурбовані очі на подругу. Як би вона не злилася на Марка, все ж таки в душі переживала за нього.

-- Жах, -- цим словом відьмочка показала своє ставлення до ситуації. Не хотіла б вона у таку потрапити.

-- Ні, ти не зрозуміла. Мені сподобалося проводити з ним час, якби ще не пам'ятати, що це Марк, то взагалі чудово.