Читати книгу - "Принцеса і королева, або Чорні та Зелені"

Коли журба трохи минула, король Аегон II скликав вірних йому людей і почав радитися, як краще повернутися до Король-Берега, знову зайняти Залізний Престол і возз’єднатися з матір’ю. Королева-удовиця зрештою перемогла свою страшну суперницю — хай лише тим, що зуміла її пережити.

— Раеніра ніколи не була королевою! — так оголосив король.

Він наполіг, що відтоді й довіку в усіх літописах і двірських грамотах його зведену сестру мусять величати лише принцесою, а титул королеви зберегти для його матері Алісенти та покійної дружини-сестри Гелаени — «справжніх законних королев». З волі короля і було вчинено.

Післямова

Перемога короля Аегона виявилася такою ж короткою, як і гіркою. Раеніра померла, та справа її не загинула разом з нею. Тими самими днями, коли король повертався до Червоного Дитинця, у поле виступали нові збройні загони «чорних». Аегон II сів на Залізний Престол, але до кінця життя не видужав од поранень і каліцтв, не знав ані утіхи, ані спокою. Поновлене його царювання тривало ледве півроку.

Утім, повість про те, як скінчилося правління другого Аегона і розпочалося правління третього, ми залишимо до іншого разу. Війна за престол ще тривала, але ворожнеча, що розпочалася на святі при дворі, де принцеса вдяглася у чорне, а королева — у зелене, добігла свого кривавого кінця. На сьому і ми скінчимо ввірену нам частину цієї довгої історії.

Додаткові матеріали

Весь наявний переклад основної епопеї Джорджа Р.Р. Мартина, а також мапи до неї можна знайти на сторінці http://www.ex.ua/view/18585623.