Читати книгу - "Репортер"

навпаки, радив: «Солдатів жаліти не треба, а берегти — треба»… Та й як я допоможу солдатам?» Ось тоді Штрік-Штрікфельд відкрив карти: «Якщо ви звернетесь до полонених з пропозицією створити істинно національну Росію, оголосите всьому світові про організацію Російської визвольної армії, Гіммлер безумовно випустить з таборів ваших полонених».

Невдовзі таке звернення, підготовлене у відділі «Армії Сходу» генерала Гелена, принесли Власову, і він його підписав… Серйозний вплив на Власова робить генерал Благовєщенський, який виховує в таборі Вульдхайде приблизно триста російських підлітків, щоб використати їх для розвідувальної й пропагандистської роботи в тилу Червоної Армії… Незважаючи на звернення Власова, полонених з таборів не випустили, але організували школи пропагандистів неіснуючої РВА в Дабендорфі, Ризі й Хаммельбурзі. Саме в Хаммельбурзі було створено осередок націонал-соціалістичної робітничої партії, котру очолили Філіппов і Мальцев; генерал Трухін, начальник штабу Власова, в розмові з полковником Володимиром Боярським сказав, що Мальцев співробітничає з абвером і є функціонером Народно-трудового союзу, НТС, з яким, за словами Трухіна, «нам не по дорозі; вони хочуть реставрувати колишній лад, а ми будуватимемо нову Росію в братерському союзі з німецьким народом, додержуючись національного принципу, і аж ніяк не станового». До речі, саме тому Власов відмовився включити генералів Краснова й Шкуро (козачі війська) в свої ряди, пояснивши: «Молоді червоноармійці, скалічені більшовицькою пропагандою, вирішать, що ми ввійшли в блок з білогвардійцями, а наш рух чисто національний»…

… Читаючи донесення, я згадав, як мама розповідала про довгу бесіду батька — після того як він повернувся з тюрми — з режисером Романом Карменом. «З Власовим я зустрівся під Волховим, — розказував Кармен, — за кілька днів до того, як він попав у кільце, і за місяць перед тим, як здався. Ми провели цілу ніч у його землянці, напередодні мого від’їзду; знайомі були давно, ще з Китаю. Він був на моєму з Ніною весіллі тамадою й посадженим батьком, отже розмовляли на «ти»… Стіл був скромний; варена картопля, банка м’ясної тушонки і сулія самогонки… Як рефрен у мене й досі у вухах звучать його слова: «Римка, все одно ми переможемо, що б там не було! Як страшно не складалася б обстановка, ми зламаємо фріцам шию, якщо тільки з нами буде товариш Сталін… Якщо доля й дарувала Росії геніїв, то в його особі ми маємо найвидатиішого…»

Коли люди кажуть правду? Коли брешуть? Що їх спонукає до брехні?

«… Передаю фрагменти програми пропагандистів PBA, затвердженої у генеральному штабі Кейтеля після попередньої коректури в СС… Суть її в тому, щоб розірвати СРСР, посіявши національну ворожнечу; «Теоретичний курс» складається з двох розділів. Перший, основоположний, присвячений історії НСДАП, Гітлеру, расовій проблемі і єврейському питанню. Потім іде навчання на тему: «Росія і більшовизм». Головне — ознайомити слухачів з історією російського народу і чітко визначити його місію в розвитку сходу Європи; роль і значення патріотів Союзу руського народу, створеного в 1905 році лікарем Дубровіним і депутатом Думи В. Пуришкевичем; доблесна боротьба російського народу проти «більшовицького владарювання» з 1917 року до наших днів. Потім слухачі вивчають такі теми: «Ідеологічне гноблення в СРСР» — чужі для нації ідеї світової революції та більшовизму прищеплювалися всім, починаючи зі школи, тому необхідно зруйнувати стереотипи й повернутися до історії, написаної до 1917 року; «Боротьба влади проти населення» — безупинний опір російської нації більшовизмові. В цій героїчній боротьбі беруть участь усі верстви російського населення; «Зовнішня політика СРСР» — її спрямованість на завоювання світу більшовиками; як результат — непотрібна російському народові кровопролитна війна, яку розв’язали англо-американські імперіалісти за торжество світового єврейства; «Єврейство в Росії» — таємна змова євреїв і масонів проти російської нації, ритуальні вбивства російських дітей, учинені євреями, більшовики як зброя в руках масонів; необхідність «остаточного вирішення єврейського питання» в Росії на зразок німецької програми, розробленої фюрером; «Англія — історичний ворог Росії» — участь Англії в Кримській війні, в російсько-турецьких війнах, у війні 1905 року з Японією; Англія хоче ослабити російський і німецький народи, щоб поневолити їх, її головна зброя — масони, якими управляють євреї; «Російський народ і німецький народ» — спільні риси нашого розвитку; вікодавні зв’язки між народами-богоносцями; «СРСР і Німеччина» — гостра ворожнеча більшовиків до переможної ідеології націонал-соціалізму; розмови Молотова про дружбу в 1939 році, а на ділі — прагнення захопити території, поки Німеччина воює з світовим єврейством; підступний напад більшовиків на Німеччину 22 червня 1941 року». Далі йдуть тези до кожного пункту. Наприклад: «Поняття нація, народ, вітчизна, сім’я ворожі більшовизму, але російська сім’я і російський народ не піддалися сатанинській волі до руйнування»; «російська сім’я врятувалася від загибелі завдяки здоровому інстинкту нації; російська молодь зберегла традиції свого народу… А та молодь, що заражена комунізмом, мусить очиститись від цього антинаціонального зловчення».

… Пригадалось, як тиждень тому Ліза принесла мені програму диспуту, організованого товариством «Старовина», основні теми: «Чому втрачені наші традиції», «Вплив сіоністсько-масонських змовників на вітчизняну культуру», «Зловісна роль Англії як матері світового масонства».

Мама розповідала, що в недобрих сорокових, коли почалася вакханалія Лисенка проти вейсманістів-морганістів, а потім заходилися шукати «безрідних космополітів» з неросійськими прізвищами і боротися проти «мракобісся кібернетики», батько написав листа Суслову: «Критика набирає власовського присмаку, дуже знайомі формулювання»; через тиждень його заарештували… Вакханалія закінчилася гйсля смерті випускника духовної семінарії, у березні п’ятдесят третього, але почалася знову — спроквола — в кінці шістдесятих… У вісімдесят п’ятому зачаїлись… А зараз? Кому на користь?

… Ще одне повідомлення батька в Центр: «Наводжу виписки із збірника «Воїн РВА», випущеного відомством Геббельса: «РВА — явище незвичайне тому, що це армія російська, тобто національна за формою і суттю, так само як і доблесна німецька армія. Наше завдання: відновлення Російської національної держави. Принципи її будівництва випливають з традицій російського воїнства, осяяного Георгієм Побєдоносцем і овіяного багатовіковою славою нашої сивої давнини. Коріння цих традицій заглиблюється в історію. Армія генерала Власова — це єдина сила, котра може відновити славне минуле нашої нації»…

… Передають, що генерал Малишкін сказав групі офіцерів штабу РВА, ніби Власов намагається протистояти натискові німців, що здійснюється через Штрік-Штрікфельда, котрий, наприклад, раз по раз наголошує: «завдання визволення України від більшовиків буде передано Повстанській армії батька Мельника» і взагалі «Україна ніколи не буде частиною Росії, а лише німецькою територією»; це також стосується Закавказьких визвольних з’єднань — регіони Азербайджану, Грузії та Вірменії стануть німецьким протекторатом, нарівні з Туркестаном. «Нічого, головне — перемогти більшовиків, укласти почесний мир з німцями, — мовив генерал Малишкін, — а через деякий час