В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Українське письменство" автора Микола Зеров. Жанр книги: Інше. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
формули «мистецтво для мистецтва» виникає там, де мистець від свого середовища відривається (формула «мистецтво для мистецтва», згадаймо, накидається неокласикам без їхньої на те згоди), — Загул пише: «Вчитайтесь тільки в їх («неокласиків») твори, і ви побачите, як далеко вони хотять втекти від нашої дійсності, які вони самітні в сучасному оточенні». Ідуть цитати —
з Зерова:
Душе моя, тікай на корабель, Пливи туди, де серед білих скель Струнка, як промінь, чиста Навсікая.
Справді, ясно: автор у цьому вірші втікає. Але до чого і від чого? Це з’ясовують попередні рядки:
І Саломея. Ще дитя (дитя!), А п’є страшне отруєне пиття І тільки меч і помсту накликає…
Автор тікає до здоров’я і ясності гомерівської Навсікаї від прянощів рафіновано розпусної Саломеї Вайльда… Чи, може, у нашого критика єсть якісь докази, що образ Саломеї тут треба розуміти «иносказательно и духовно»?
Знову дамо слово Загулові: «Зеров, — пише він, — дивиться на нашу сучасність і зітхає: «З якою б радістю я все те проміняв на брук і вулиці старого Херсонеса». І знову, щоб справа була ясна, перегляньмо весь цитований вірш спочатку:
Високий, рівний степ. Зелений ряд могил І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній. Ген-ген на обрії сильвети темних коней, Намети, і вози, і скити-орачі. Із вирію летять, курличучи, ключі, А з моря вітер дме гарячий, нетерпливий… Але пощó мені ці вітрові пориви, І жайворонків спів, і проростання трав? З якою б радістю я все те проміняв На гомін пристані, лиманів сині плеса, На брук і вулиці старого Херсонеса!
Звідки нашому дотепному критикові відомо, напр., що під степом, наметами і орачами треба розуміти нашу сучасність, а під Херсонесом — Херсонес? Я, знаючи обставини, в яких вірш писався, радий посвідчити, що протиставлення одноманітного степу і шумного, старого Херсонеса скидається скоріше на протиставлення містечка, в якому автор кілька літ жив, і Києва, куди марив він перебратися. Тільки!
Не краще виглядають цитати з Филиповича. Яким чином може свідчити про самотність Филиповича серед сучасного громадянства вірш, з яким він звертається до другої особи:
Серце твоє, мов маленький будинок На неосяжній холодній землі.
Холодній, очевидно, для тебе. Неосяжній — для тебе, для другої особи. І вже зовсім скандал виходить з цитатою, взятою на доказ «самотності» і «одірваності» Рильського.
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українське письменство», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Українське письменство» жанру - Інше: