Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

10. Могутність Ксеркса та похвала Мардохеєві 1-3; Мардохей визнає, що сон його збувся 4-13

1 Цар Ксеркс наклав податок на землю і на морські країни. 2 Всі діла його могутности та його подвиги й усі подробиці про вивищення Мардохея, яким цар ушанував його, записані в літописній книзі мідійських та перських царів. 3 Бо Мардохей, юдей, був другим по цареві Ксерксі, великим між юдеями та улюбленим від багатьох своїх одноплемінників тому, що дбав про добро свого народу й говорив на користь усьому своєму племені. 4 Тоді Мардохей сказав: «Це все від Бога! 5 Бо я пригадую собі той сон, що я бачив про ці події. Усе з них збулось! 6 Маленьке джерело що рікою стало, і засіяло світло й сонце й води сила. Естера, з якою одружився цар і зробив царицею - це ріка. 7 Два дракони - то я і Аман. 8 Народи ж - то ті, що зібрались докупи, щоб знищити ім'я юдеїв. 9 Мій народ - це Ізраїль, що взивав до Бога й був урятований. Господь вирятував свій народ і визволив нас від усіх тих злиднів. Бог учинив знаки й великі чуда, яких не було видано в інших народів. 10 Для цього він зробив два жереби: один для Божого народу, а другий для всіх інших народів. 11 І ці два жереби випали на час, на пору й на день суду, призначеного Богом для всіх народів. 12 Бог згадав про свій народ і виправдав своє спадкоємство. 13 Ці дні місяця Адара, тобто чотирнадцятий і п'ятнадцятий цього місяця, будуть днями сходин, радощів та веселощів перед Богом по всі роди, навіки, в Ізраїлі, його народі.»

11. Примітка про переклад книги Естери 1; сон Мардохея 2-12

1 Четвертого року царювання Птолемея та Клеопатри Доситей, що казав про себе, що він священик і левіт, разом із своїм сином Птолемеєм, приніс оцього листа про Пурім, про який вони твердили, письмо, мовляв, правдиве й перекладене Лусімахом, сином Птолемея, з єрусалимської громади. 2 Другого року царювання Ксеркса Великого, першого Ніссана бачив сон Мардохей, син Яіра, сина Шімеї, сина Кіша, веніяминянин. 3 Він був юдей, що жив у місті Сузах і, значний чоловік, служив при царському дворі. 4 Походив же він з виселенців, що їх виселив був вавилонський цар Навуходоносор з Єрусалиму разом з юдейським царем Єхонією. 5 Ось його сон: крики, гармидер, грім, землетрус, замішання на землі. 6 Аж ось два величезні дракони виступили, обидва готові до бою. 7 І закричали вони страшно, й на крик їхній усі народи приготувались до бою, щоб воювати з народом справедливих. 8 То був день темноти й пітьми, бо на землю налягли гніт, тиск, поневіряння, жах великий. 9 І ввесь справедливий народ збентежився, боявшись для себе лиха, і був уже готовий на погибель, але кликнув же до Бога, 10 і на його заклик - немов би з маленького джерела зробилась ріка велика, повна води. 11 Світло й сонце зійшли знову, і смиренні піднялись та з'їли значних. 12 Збудившись Мардохей, що бачив той сон і те, що Бог ухвалив учинити, беріг його добре в своєму серці й всяким способом, аж до наступної ночі, хотів дізнатися, що він означає.

12. Мардохей виявляє змову

1 Мардохей жив спокійно при дворі з Бігтаном і Терешем, двома царськими скопцями, вартовими при царському дворі. 2 Довідавшись про їхні наміри, розслідив він їхні наміри й довідався, що вони хочуть накласти на царя руки, отож і доніс на них цареві. 3 Цар учинив допит двом скопцям, які признались і були скарані на смерть. 4 І повелів цар записати ці події в літопис; Мардохей і записав їх. 5 Цар призначив Мардохея до служби при дворі та обдарував його за те дарунками. 6 Аман же, син Геммедати, агагія, значний у царя, ввесь час кував зло на Мардохея й на його народ за двох царських скопців.

І Книга Макавеїв

1. Лукавий нащадок 1-10; занепад віри в народі 11-15; зруйнування святині 16-40; безсоромні накази 41-64

1 Після того, як Олександер Македонський, син Филипа, вийшов з Хеттитського краю, розгромив Дарія, царя перського й мідійського, і став царем замість нього, починаючи від Греції, 2 взявся він до численних воєн, здобув багато кріпостей і вирізав царів землі. 3 Він пройшов аж на край світу і забрав здобич у багатьох народів. Заніміла земля перед ним, а серце його знеслось угору й загорділо. 4 Він зібрав вельми велику силу війська й підбив під себе краї, народи й володарів, і приневолив до данини. 5 Та по тім усім захворів, тож і зрозумів, що має вмерти. 6 От і прикликав своїх найвидатніших старшин, що змалку виховані були разом з ним, і розділив їм, ще за життя, своє царство. 7 Та й царював Олександер ще 12 років, а тоді помер, 8 і старшини його захопили владу, кожний у своїй країні. 9 Всі вони, по його смерті, вклали собі діядему на голову, так само і їхні сини по них, протягом довгих років, і накоїли на землі багато лиха. 10 Вийшов з них грішний нащадок - Антіох Епіфан, син царя Антіоха, що був закладником у Римі, і став царем у 137 році грецького панування. 11 Того часу з'явилися в Ізраїлі нечестиві люди, що звели багатьох інших, казавши: «Ходім та зробім союз з народами,