Читати книгу - "Спадкоємці Віанди, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
«Запам’ятайте: підробити можна все, і всі це знають. Не шукайте справедливості – вас засміють. Правда належить тому, в кого гроші і влада», – стверджував він.
То чи мала значення думка якоїсь учительки?
– Коробка зникла. Касіал наказав її не викидати, бо на ній був код для доступу до ігрової спільноти, але коли хлопчик заспокоївся після сварки й захотів вийти в інфомережу, коробку ми не знайшли.
– Покоївки постаралися, – байдуже припустив інспектор.
– Кімнату не прибирали!
– Щось іще, пані Даньято? За всієї поваги, в жодній відомій мені справі про вбивство не фігурувала коробка від іграшки.
«Я гадки не маю, чи важливо це! Правда в тім, що з прибуттям тої посилки в Торі-Ейл щось змінилося. Кас начхав на заборону, яку не порушував жодного разу, і побіг показувати солдатиків батькові. Рокс ніби збожеволів і влаштував скандал. Коробка зникла, причому точно не з вини покоївки. Ви мені скажіть, чи є в цьому особливий сенс?» – подумки вигукнула Флора.
А вголос зізналася:
– З пів на другу до третьої години дня я не покидала кімнату Касіала. О третій мене викликав управитель і повідомив про смерть Ділена Рокса. До хлопчика я повернулася близько половини четвертої, проте його вже забрали з Торі-Ейл згідно з розпорядженням Алена Рокса.
– Тобто, по суті, ваші шокуючі свідчення марні, – похмуро підсумував інспектор.
– Шокуючі?!
– Вчора ви добряче струснули наше відділення, пані Даньято. Начальство сивіло, намагаючись зрозуміти, хто за вами стоїть і як це узгодиться з діями Алена Рокса. А виявилося, що ми зробили з мухи слона… Що ж, це наша помилка. Вибачте за турботу.
Флора відчула, що повільно закипає і з кожною миттю контролювати емоції дедалі складніше. Про смерть Ділена Рокса вже легенди почали складати, навіть чорну магію приплели, а поліція лише боязко озирається на його сина?
«Це Віанда», – спало на думку.
На Віанді правлять гроші. Такий цей світ, і його не змінити ні простому інспектору, ні безробітній учительці.
– Отже, єдине, що вас турбує, – думка Алена Рокса? Чому? А якщо вбивця – він?
– Вбивця точно не він, – сумно похитав головою Ільс.
– У нього алібі? Тоді чому його так налякали мої слова про сварку Ділена Рокса із сином?
– Він не вбивця, бо він – Ален Рокс. – Інспектор опустив погляд. – Інше не має значення доти, доки йому належить половина Віанди. Гарного дня, пані Даньято. До речі, – він швидко визирнув у вікно, – пан Рокс збирається їхати. Ви можете самі запитати його про алібі. Буду вдячний, якщо поділитеся відповіддю. Я їх колекціоную. Ваша буде тринадцятою чи чотирнадцятою.
Флора мовчки провела його до виходу.
– Ален настільки всесильний? – запитала наостанок.
Інспектор Ільс нічого не відповів. Він зсутулився і покинув Торі-Ейл, не дивлячись на великий блискучий автомобіль, що чекав нинішнього власника садиби біля самих сходів.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спадкоємці Віанди, Олена Гриб», після закриття браузера.