read-books.club » Фантастика » "Каселона". Природний добір, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"

8
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою ""Каселона". Природний добір" автора Олена Гриб. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «"Каселона". Природний добір, Олена Гриб» була написана автором - Олена Гриб, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Фантастика".
Поділитися книгою ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб" в соціальних мережах: 
Затятий самітник, скандальна знаменитість, нахабний бунтар, лікарка для інопланетян, принцеса-втікачка, монстр із довідкою та часом слухняний хижак… Їх звела «Каселона», і їм доведеться стати командою, бо в черговому пункті призначення чекає небезпечний сюрприз. Імодаліс – далека планета, де процвітає монархія, а народ пов’язано боргами предків. Усі кажуть, треба щось міняти, але у короля та його підданих різні погляди на майбутнє. Назрівають заворушення, і «Каселона» знову в центрі подій. Її заманили сюди, щоб використати і знищити, ось тільки екіпажу такі перспективи зовсім не до вподоби. Будь ласка, донатьте ЗСУ і волонтерам. І, будь ласка, завжди пам'ятайте про те, що #RussiaIsATerroristState

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 232
Перейти на сторінку:
РОЗДІЛ 1.1. Останній день на Мебісі

 

/З відеоблогу Коте Ріни/

Всім привіт! Мене звуть Катя, і, як виявилося, на Імодалісі я – знаменитість. Хочете знати, чому? Для початку спитайте у Галапедії, що таке Імодаліс. Йому там присвячено аж п’ять рядків.

Щоб заощадити ваш час, поясню ще коротше.

Імодаліс – безперспективна глухомань із псевдофеодальним ладом і монархом, що веде родовід мало не від земних королів. На цій планеті століттями не відбувалося нічого цікавого, але нещодавно в медіа випливла моя історія, і її назвали сенсацією.

Уточню відразу: я ніколи не була на Імодалісі й не прагну туди потрапити. Я поважаю тамтешніх мешканців і бажаю їм усього найкращого. Мене обурює лише несправедливий суспільний устрій, повне безправ’я простого народу й експлуатація незахищених верств населення.

Я не ідеалістка і розумію: там, де зазнали поразки відомі правозахисники, моя особиста думка нічого не змінить. Це прикро, але таке життя. Подібних світів на околицях хоч греблю гати, адже абсолютна влада – то святе.

Це був сарказм, ясно? У «Довіднику для блогерів-початківців» радять уточнювати такі моменти.

Проблема в тому, що одного разу мені знадобилися нові документи, і я не знайшла нічого кращого, ніж придбати в галанеті сумнівний паспорт типу «папір, чорнило та нерозбірливий підпис». На Оніксі цей раритет без проблем трансформувався в абсолютно легальну ідентифікаційну картку міжгалактичного зразка. Ну гаразд, визнаю: статися диву допомогло значне фінансове «пожертвування», і відтоді у всіх базах даних я значусь як уродженка Імодалісу.

Раніше це не давало ні бонусів, ні незручностей, однак у недавньому минулому «Каселона» дещо зробила, і її помітили репортери.

Що саме? Ми врятували планету, викрили змову, розкрили справу про вбивство, але тсс… Мій начальник надто скромний, хвастатися йому забороняють віра і таргани.

Чесно кажучи, я майже завжди користувалася підробленими документами і не збиралася показувати світу справжні. О, це довга історія, розповім якось пізніше. Та тепер Онікс залишився позаду, я несподівано здобула громадянство Аріппи… Ну й кумедна історія! Не для всіх, щоправда. Загалом, я вирішила стати повністю законослухняною людиною. Тобто за фактом не людиною, проте тут можна посперечатися. Ой, не питайте, ця історія, мабуть, дуже сумна.

Неважливо. Суть у тім, що на старому доброму Мебісі мене впізнали в обличчя і не впізнали за документами, тому почали порпатися в минулому. Мої незаконні справи набули розголосу. Онікс оголосив мене персоною non grata, Імодаліс – національною героїнею.

Я думала, це кумедно. Виявилося – погано. Імодалісу потрібні його п’ять хвилин слави, і він готовий на все, аби про скандальну Коте Ріну говорили як про піддану Іможена Великого, сімнадцятого короля планети і системи.

Мені пропонували землі, титул, шлюбні пута і навіть астероїд. Я б охоче погодилася на банальні гроші, але одного прочитання історії та законодавчих актів Імодалісу вистачило, щоби зрозуміти: у це болото краще не лізти.

Отже, при здоровому глузді та твердій пам’яті я офіційно заявляю, що не поміняю громадянство.

Бачу, в коментарях користувачка «Лисичка Сью» висловлює впевненість, що якщо мені приставити до голови бластер, я підпишу навіть заяву на прижиттєву роздачу органів.

Шановна Лисичко, ви маєте рацію. Сподіватимемося, що в наш прогресивний вік зброю як останній аргумент використовують лише злочинці, а всі дипломатичні питання вирішуються за допомогою переговорів.

На інші зауваження відповім наступного разу, бо обов’язок кличе. Який? На жаль, обов'язковий.

Усім добра!

Ваша Коте Ріна, не уродженка Імодалісу, громадянка Аріппи.

***

/Мебіс/

Останній тиждень Сема Райса не залишало відчуття тривоги. Все йшло надто гладко! Всесвіт ніби притримував дрібні капості і готував масштабний сюрприз.

Система Мебіса виявилася напрочуд адекватною. Митники приділили «Каселоні» мінімум уваги, замовники забрали товар ще в день приземлення, нові контракти вдалося укласти без зайвої біганини та танців із бубнами. Навіть клімат головної планети радував сонцем і теплом, а на слабкі піщані бурі можна було не звертати уваги.

Незвична ситуація. Сем давно відвик від легкого життя і сприймав кожну спокійну мить як затишшя перед штормом. Досі чуття не підводило.

«Що за недоречний песимізм? Мебіс – розвинена планета з лояльною владою та законослухняним населенням. Що тут може статися?» – і як накаркав!

Рівно о дванадцятій нуль-нуль за місцевим часом бортовий комп’ютер урочисто повідомив про візит представників Служби Безпеки Космопорту і запропонував зустріти їх зарядом паралізатора, бо в одного з них посвідчення старого зразка, прострочено на чотири з половиною хвилини.

– Після оновлення ти стала надто агресивною, «Заро», – буркнув Сем.

Кинув кульгавому роботу-прибиральнику трохи забруднену мастилом у машинному відділенні болотяно-зелену сорочку, взяв у каюті таку саму, але чисту, і наказав впустити непроханих гостей.

Не хотілося через непорозуміння поставити під загрозу завтрашній відліт. Добре озброєна делегація із п’яти осіб – не обов’язково проблема. Залишався крихітний шанс, що це стандартний обхід чи помилка.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 232
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Каселона". Природний добір, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"