Читати книгу - "МВА за 10 днів"

стратегічне планування. Він хотів змобілізувати творчі здібності своєї команди, щоб розробити план конкурентної боротьби на ринку, що весь час розвивається. Раніше він виконував усю творчу роботу самостійно. А його співробітники відповідали тільки за ведення розрахунків. Аби ивкликати зміни у їхній поведінці, він змушений був навчитися толерувати їхні спроби й помилки, які є невід’ємною частиною творчого процесу. Раніше працівників за помилки звільняли й висміювали, тож нічого дивного, що команда не поспішала виконувати його побажання. Переконання працівників стояли на заваді. Щоби бажані зміни відбулися, потрібно було вибудовувати довіру, послідовно винагороджуючи творчі прояви.

Тож якщо ви хочете мотивувати людей — корисно трохи розумітися на психології.

Теорія очікування у мотивації

Мотивація — це таке невловиме звірятко, що за ним ганяються усі організації. Теорія очікування визначає чинники, які роблять людей мотивованими. Керівництво, працівники і навіть ви самі можете використовувати теорію очікування, намагаючись зрозуміти поведінку працівників.

Мотивація = Очікування щодо результатів роботи ×

× Очікування щодо винагороди за результати роботи ×

× Величина винагороди

Це рівняння може допомогти виявити причину проблеми. Кожен складник рівняння може пояснити якийсь аспект мотивації. Якщо менеджер із маркетингу автомобілів марки зі спадаючим попитом втрачає свою частку ринку через конкурента з кращим виробництвом і кращою рекламою, він може опустити руки, очікуючи, що всі його зусилля неминуче призведуть до невдачі. Звісно, що мотивація від цього знизиться. Якщо компанія ніколи не винагороджує за вищі показники роботи, це також викликатиме невдоволення. І врешті, якщо винагородою буде лише комплект ключів до вбиральні начальства, менеджер задумається про пошук іншого місця праці.

Три наукові світила — Герцберг, Маслоу й Макклелланд — вважають, що певну поведінку людей мотивує бажання задовольнити свої потреби. Фред Герцберг стверджує, що мотивація зросте, якщо на робочому місці буде більше мотиваторів, або ж позитивних подразників, і менше негативних подразників, або технічних чинників. Підвищення або премія може бути позитивним подразником. Технічні чинники не завжди роблять працівника цілком задоволеним, але загалом вони є очікуваними. Безпечне робоче місце та заробітна плата, що покриває витрати на проживання — це типові технічні чинники. Абрагам Маслоу розглядає мотивацію як спосіб задоволення потреб із ієрархії потреб працівника. Ієрархію часто зображають у формі піраміди. Потреба в їжі й питті стоїть на нижньому щаблі піраміди; за нею йде потреба в безпеці, потреба належати до спільноти, потреба у статусі, а потреби в самореалізації вважаються найвищим порядком потреб. Ці потреби задовольняються, коли людина виконує складне завдання й відчуває своє особистісне зростання і самореалізацію.

Врешті, Девід Макклелланд висуває думку, що в людей є три основні потреби — потреба у досягненні, потреба у владі й потреба належати до чогось. Хай якої теорії дотримуватимуться керівники, вони повинні розуміти потреби працівників.

Крива дохідності для казначейських цінних паперів сша

Організація праці

Ще один спосіб зрозуміти й вплинути на мотивацію працівника — проаналізувати, як організована його праця. Кожна робота має певні ключові характеристики, за допомогою яких визначають посадові обов’язки. У відповідь на ці обов’язки в працівників виникають критичні психологічні стани, що можуть призвести до низки наслідків. Наслідки — це видимі прояви виконання роботи, адже психологічні стани приховані у серцях і думках людей. Якщо проігнорувати людський фактор, якість та ефективність роботи постраждають.

Оцінка вартості дисконтованих грошових потоків відносно облігацій компанії Сaterpillar

Коли МВА вирішує проблему персоналу, він повинен розуміти, що вона могла виникнути внаслідок організації праці. Ретельний розгляд ключових характеристик роботи часто дає великі переваги із невеликими витратами. Наприклад, завод із виробництва запчастин компанії, розташований у Лос-Анджелесі, брав на роботу некваліфікованих працівників національних меншин і навчав їх складати запчастини для реактивних літаків великої вантажопідйомності, які виготовляло інше підприємство. Працівники були демотивованими, а результативність їхньої роботи — низькою. Поспілкувашись із кількома робітниками, керівництво усвідомило, що ця робота не мала для них жодного значення. Вони навіть не знали, що вони створюють. Аби це виправити, робітників повезли на авіаційний завод і показали їм, де в літаку встановлюють виготовлені ними частини. Вони також зустрілися зі співробітниками, яким доводилось мати неприємний досвід роботи з бракованими частинами.

Вплив часу та дисконтної ставки на поточну вартість

Термін погашення, роки

Усвідомивши важливість своєї праці, робітники стали продуктивнішими, а кількість браку у запчастинах знизилася. Їхнє раніше беззмістовне завдання — збирати частини — набрало сенсу, і вони відреагували вищою якістю роботи. В результаті працівники стали щасливішими і пишалися добре зробленою роботою. МВА для такого задоволення працівників мають окремий термін — якість трудового життя. Коли працівники отримують шанс повністю реалізувати свій потенціал, МВА називають це наділення повноваженнями. Сьогодні без цієї фрази не обходиться жодна бізнес-книга.

Особистісні риси мва

Бізнес-школи навчають молодь навичкам ведення бізнесу, однак також намагаються мотивувати студентів до максимального використання свого потенціалу. Відповідно МВА навчають бути прогресивними лідерами.

Лідерство. Найкращі школи МВА прагнуть бути інкубаторами бізнес-лідерів завтрашнього дня. Через це прагнення на заняттях з організаційної поведінки досліджують тему лідерства та обов’язків лідерів. Деякі школи навіть відправляють своїх студентів у мандрівки глибокими лісами, аби там, у польових умовах, студенти відшукали в собі лідерські якості й розвинули навички для роботи в команді. Лідери формують цілі. Лідери розвивають нові ідеї. Лідери достукуються до людей на емоційному рівні. Керівники, з іншого боку, реагують на те, що сталося. Керівники вирішують проблеми, тоді як лідери приймають виклики. Звісно, в найкращих бізнес-школах кожен і кожна позиціонує себе майбутнім промисловим магнатом. У кінці цієї книжки, в розділі 10, є підказки «Як стати лідером за 10 хвилин», щоб вам вдалося реалізувати свої амбіції.

Модель лідерства VCM стверджує, що лідеру притаманні три такі особисті риси:

• бачення (vision);

• відданість своїй справі (commitment);

• навички управління (management skills).

У кожного лідера ці якості проявляються різною мірою. Універсального співвідношення немає. Все залежить від людини та її роботи. Стіва Джобса можна навести як взірець бачення: ще у 1980-х він побачив потенціал у використанні зручних персональних комп’ютерів. У бухгалтерській справі бачення не настільки важливе, бо успіх тут приносять навички управління та відданість своїй справі.

Моделі лідерства. Способів вести за собою є стільки, скільки й людей. Спектр стилів лідерства простягається від орієнтованого на керівника до орієнтованого на підлеглого. У 1960-х всі керівники прагнули пройти тестування на своє місце в цьому спектрі. Відповідно до управлінської сітки вони могли виявитись як «диктаторами», так і «тюхтіями».

Деякі боси використовують свою владу для безпосереднього впливу на людей. Вони — думають, а підлеглі — на побігеньках. Інші керівники дають людям свободу самостійно організовувати й виконувати завдання. Функція боса — задати загальний напрям. На вибір стилю лідерства впливають три основні чинники:

• чинники особистості керівника;

• чинники, що впливають на підлеглих;

• чинники ситуації.

Якщо лідери не впевнені у своїх підлеглих, то не можуть делегувати завдання. Якщо працівники не вміють працювати без нагляду, повне делегування повноважень є недоцільним. Якщо ж працівники чітко розуміють ситуацію свого підприємства і як до неї підійти, то найкращим вибором буде делегування