Читати книгу - "Отець всіх лис, Марк Лапкін"

Чоловік не був голодний, але подумки передчував особливу страву, яку не міг уявити. Очікування гризло його зсередини. Із внутрішньої кишені куртки він дістав одну з цигарок і довгу запальничку.

І тільки хотів було закурити, як Ксюша, сама того не відаючи, перервала його. Вона заспівала на знайомому Чоловікові діалекті.

Чорні небеса висять низько

З яскравими зірками.

Жуки літають, жуки літають,

За ким ти сумуєш?

Зірки плачуть у небесах,

Холодний вітер дме,

Комахи літають, і квіти сплять.

Не боюся я темряви, а боюся розбитого серця,

І не важливо, де я:

На південному сході чи на північному заході...

Чоловік без запрошення зайшов на Ксюшину кухню.

- Ти гарно співаєш, господине, - сказав він.

- Дякую. Але з цього моменту ніякої «господині». Я Ксюша, - відрізала Ксюша і кинула щедру жменю меленого перцю в одну з каструль.

- Добре, Ксюша, - погодився гість.

- Як тебе звати? - з помітним акцентом на друге слово запитала вона, зайнята готуванням.

- Ніяк. У мене немає імені, - відповів Чоловік, не очікуючи, що Ксюша йому повірить.

- Скільки тобі місяців? - прикриваючи рукою гостре підборіддя, розреготалася жінка. - Імені в нього немає. Тобі мама імені не дала? Чи ти своє забув?

Чоловік згадав пораду не говорити нічого зайвого перед нею і сказав:

- Я, мабуть, почекаю в залі, - відповів він і повернувся назад.

- Зачекай, - окликнула його Ксюша. - Зараз найскладніша і водночас моя найулюбленіша частина в приготуванні цієї страви. Нікуди не йди і дивись.

Вона розкачала тісто в коло і поклала в центр велику кульку з м'яса.

- Усе виглядає просто, але навіть це тісто потрібно розкачати так, щоб воно було тонким посередині і товстим по краях, - пояснювала жінка. - Тепер мені треба «запеленати» м'ясну кульку.

Ксюша збирала тісто навколо кульки, рахуючи кількість зроблених нею складок.

- Тридцять дві! - закінчивши, зраділа Ксюша. - Не більше і не менше. Іди присядь, твоя вечеря вже майже готова.

Чоловік повернувся за столик і, спершись долонею на сусідній стілець, завмер у томливому очікуванні.

Ще через деякий час із кухні почулося:

- Усе готово!

Чоловік через прозору фіранку на кухні побачив, як Ксюша знімає сіточку зі свого волосся і звільняє довге, густе волосся. За сіточкою відійшли і фартух, і повітряна спідниця.

Ксюша вийшла в зал із великою тарілкою в руці. Вона була в обтислих штанях із джинсової тканини і коричневому короткому кардигані. Тепер при ходьбі підстрибували важкі локони її волосся, а не пишна спідниця.

Фігура господині пельменної нагадувала пісочний годинник. Широкі плечі й такі ж широкі стегна, які підкреслювала напрочуд вузька талія.

Ксюша поставила перед Чоловіком тарілку з їжею. Той думав, що жінка сяде навпроти, але вона сіла поруч. Прямо на стілець із його рукою, яку вона не помітила. Чоловік намагався поворухнути рукою і викликати у Ксюші будь-яку реакцію, але реакції не було. Її не було навіть тоді, коли Чоловік дістав свою руку з-під жінки і повернув її на стіл.

- Це баоцзи з крабом і свининою. Приємного апетиту, - не відводячи від нього погляду, сказала господиня закладу.

Навряд чи Чоловік бачив когось більш жіночного, ніж Ксюша.

Від страви на столі йшов пар і чудовий аромат. Від Ксюшиного волосся виходив запах зовсім інший, але ще приємніший.

Кров відходила від голови, ніг і рук Чоловіка.

Він був сильний, але навряд чи в нього була крупиця від тієї сили, що тримала центральний ґудзик на Ксюшиному кардигані.

«Що це?» - подумки запитав сам себе Чоловік, а руками почав мацати свою куртку в пошуку наявності сигарет. Сигарети були на місці, і вони давно сприймалися Чоловіком як його єдиний союзник.  

Він повернувся в бік столу і продублював попереднє запитання у себе в голові, дивлячись на свою страву. Взяв виделку, але Ксюша зупинила його руку і ввічливо простягнула йому трубочку зі щільного картону.

- Спочатку випий весь суп усередині, - порадила жінка.

Чоловік перебував немов під заклинанням. М'язи навколо його вух напружилися як ніколи. Наступного разу він швидше почує те, що йому накаже Ксюша.

Чоловік вставив трубочку у великий баоцзи і почав висмоктувати гарячий суп.

- Смачно? - запитала Ксюша.

- Смачно, - повторив він за жінкою.

- Якийсь ти повільний. Якщо ти втомився, я можу тебе сама погодувати, - кокетливо запропонувала Ксюша.

- Ні, - моментально відповів Чоловік. - Ні, я сам, - наполягав він і почав колупати велику м'ясну булочку виделкою.