Читати книгу - "Заборони для відьми, Велена Солнцева"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
-Краще некромант ніж дракон, Василино. Дракон тобі ніколи свободи не дасть, не зможеш ти життя з ним своє збудувати. Так що йди.
І вона підштовхнула мене у бік дверей. Я пішла як на страту, ледве ноги за собою тягнучи. Він був там, стояв біля вікна і навіть не обернувся коли я увійшла. Як завжди у чорному.
-Чому Василино?
Я здригнулася від його голосу, стільки в ньому смутку було.
-Бо я відьма.
Нарешті він повернувся і я змогла побачити тіні що залягли під очима, і надто блідий колір обличчя.
-Я спитав чому дракон, Василино?
Знизала плечима:
-А чому ні?
Він підійшов ближче, я відступила. Очі некроманта заблищали примарним світлом.
-Ти мене боїшся?
-Тільки дурень не боятиметься некроманта.
Мені не було куди відступати, а князь уже підійшов упритул.
-Не треба так зі мною, Василино. Ти хочеш залицянь як належить? Буде все як ти схочешь.
Я ніколи не бачила таким нашого грізного князя. У ньому зараз було стільки м'якості та ніжності, що ставало не по собі. А він поклав мені руку на підборіддя, підводячи обличчя:
-Не відштовхуй мене.
Його губи притулилися до моїх всього на мить. Швидко відсунувшись князь відійшов.
-Зараз мені потрібно піти, але я повернусь і ми поговоримо.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заборони для відьми, Велена Солнцева», після закриття браузера.
