Читати книгу - "Калькуляція зірок"

Я кивнула.

— У МAC представлені Тайвань, Алжир, Іспанія Бразилія, Франція, Німеччина, Сербія, Гаїті, Конго…

Хелен продовжила, — Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Великобританія…

— І США.

Бетті кивнула головою.

— І жодна з них не комуністична країна.

— Гаразд… але ми ще не обговорили істеричний аспект.

— Ні, але це вкрай негативно висвітлює американський корпус космонавтів, і це дає нам платформу для подальшої діяльності щодо того, чому у списку немає жінок. — Вона фиркнула. — І це у рік виборів. Ейзенхауер проти Браннана, тому я зараз збираюся поставити гроші на те, що повернення до "нормального стану", коли жінок опускають до рівня "домогосподарки", буде ключовим питанням виборів.

Холодок пробіг увесь шлях по центру мого тіла. — Але… але директор МАС не відповідає перед президентом, він… — Навіть ще коли слова вилітали з мого рота, я знала, що я дурна. МAC міг бути міжнародним проектом, але, оскільки центр запуску був на американській землі, ми мали більший вплив на програму, ніж інші країни — навіть із британським директором. І я бачила список космонавтів. Три чверті з них були американці або британці. Усі вони були білі.

— Ви пристебнуті?

Вони обоє сказали "так", але не питали мене, чому. Вони вже добре знали мене. Я підняла літак, набираючи висоту, і зробила мертву петлю. Відцентрова сила змусила нас натиснути на свої місця. Земля лежала внизу, розкинута ковдрою зеленого і коричневого кольорів. На небі було достатньо серпанку, щоб лінія між землею та повітрям була невиразною, а краї розмивалися в сріблясто-білому небі. Я бачила фотографії з орбіти, Земля перетворилася на синьо-зелену земну кулю. Мені хотілося плисти невагомою у космосі і бачити зірки з усією їх дивовижною чіткістю. Якби ці люди з їх постійним суперництвом заради домінування затягнули нас назад у темні століття, я б… що?

Вивівши літак із петлі, я кинула нас у бочку. Срібло та зелень закружляли навколо нас, як у центрі маховика. Хелен за мною сміялася і плескала руками.

Вийшовши з бочки, я спробувала наступний трюк. Люди випускали з поля зору парниковий ефект, оскільки це лихо було повільним. Нам потрібно було створити колонії на Місяці та інших планетах, поки у нас ще були запаси ресурсів. Якщо їх виправданням буде те, що створені колонії небезпечні для жінок, то нам потрібно буде довести, що жінки такі ж здібні, як і чоловіки. — Як ви думаєте, вашій газеті було б цікаво висвітлити повітряне шоу, де всі пілоти жінки?

— Так, чорт візьми. — Бетті натиснула на мене пальцем. — Але тільки в тому випадку, якщо я можу використати ваше ім’я.

— Ніби я не хто-небудь.

— Ви одружені з головним інженером МАС. І ще ця історія про те, як ви летіли з ним від Метеорита? Я можу цим скористатися.

Я сковтнула. Бути центром уваги було… необхідно. І це була просто розмова з Бетті.

— Звичайно. Ви можете це зробити.

ЧОЛОВІКИ КОСМІЧНОЇ ЕПОХИ

National Times. Світлини Сема Фалка

26 березня 1956 р. Фахівці з ракетобудування — ті, хто придумує, проектує, розробляє та запускає потужні двигуни, щоб винести наукові інструменти на обіту, — це люди, яким наша країна завдячує досягненням у космосі. Вони працюють у багатьох сферах, починаючи від палива до комп'ютерних систем і від сплавів до комунікаційних технологій. Найвідоміший з них — доктор Натаніель Йорк, провідний інженер Міжнародної аерокосмічної коаліції.

Прес-конференція пройшла саме так, як прогнозувала Бетті. На питання про виключно чоловічий список, Норман Клемонс, директор МAC, сказав, що це з міркувань безпеки. І що це майже те саме що відкриття Колумбом Нового Світу, або поїздка Шеклтона на Північний полюс. Ніхто не переймався тим, що в тих експедиціях не було жінок. Він був впевнений, що міжнародні зусилля означають, що це повністю мирна наукова експедиція.

Деякі з жіночих журналів, заснованих з метою агітації за виборче право, підняли історію Бетті та приєдналися до неї в мітингах щодо участі жінок у заснуванні колонії. Жоден чоловік не звертав уваги на жіночі журнали. Я знаю — це шокує.

Басіра сиділа на протилежній стороні нашого спільного столу в МАС.

— Він повернувся.

Я оглянулася, чи хтось її почув. Не те, щоб це насправді мало значення, але інші жінки в обчислювальному відділі були зайняті своїми розрахунками. Дряпання олівців по папері та шурхотіння курсорів, що пересувалися по логарифмічних лінійках, перекреслювані брязканням нашого механічного калькулятора Фрідена. І навіть якби хтось звернув на це увагу, нічого поганого в тому, що Базіра повідомила, що директор Клемонс повернувся з наради, не було.

Крім того, більшість із них знала, що я збиралася робити. Я кивнула і закрила свій зошит. Поклала його збоку столу, додавши олівець. Відкриваючи шухляду робочого столу, я витягнула ще один зошит із написом — WASP, — на якому були підписи, які я зібрала від пілотів Повітряних Сил у Другій світовій війні.

Вставши, я притулила зошит до грудей. Басіра змовницьки посміхнулася мені.

— Операція "Спочатку дами" почалася.

Її сміх був доречним, як ніколи. Хелен підняла погляд від столу, який вона ділила з Міртл. Вона підштовхнула Міртл, яка повернулася і показала мені два великі пальці. Кивнувши їм, я попрямувала з кімнати та вниз коридорами до кабінету директора Клемонса.

Не було резону його боятися. Ми насолоджувалися численними розмовами на святкових вечірках чи пікніках компанії. Він завжди був заспокійливою присутністю, — як хтось знайомий у темній кімнаті — у дні запуску.