Читати книгу - "Дівчина, що гралася з вогнем"

Мальм (двадцять відсотків) і Харієт Ванґер (тридцять відсотків). На збори була запрошена також секретар редакції Малін Ерікссон як представник співробітників і голова профспілки видавництва. Членами профспілки були, крім неї, Лотта Карім, Хенрі Кортес, Моніка Нільссон і начальник відділу маркетингу Сонні Маґнуссон. Раніше Малін ще ніколи не доводилося брати участь у подібних заходах.

Збори правління відкрилися о 16.00 і завершилися за годину з чимось. Значна частина часу пішла на доповіді, присвячені економічним питанням, і на ревізійний звіт. Збори ухвалили, що економічна база «Міленіуму» зміцнилася в порівнянні з періодом кризи, яку підприємство пережило два роки тому. Ревізійний звіт показав, що підприємство отримало прибуток у розмірі 2,1 мільйона крон, з яких приблизно мільйон дала книга Мікаеля Блумквіста про Веннерстрьома.

За пропозицією Еріки Берґер було вирішено один мільйон відкласти до спеціального фонду на випадок майбутніх криз, двісті п’ятдесят тисяч крон виділити на необхідні витрати для ремонту редакційного приміщення, придбання нових комп’ютерів та іншого технічного устаткування, а триста тисяч крон використати для збільшення фонду зарплат і на те, щоб прийняти співробітника редакції Хенрі Кортеса до штату на повний робочий день. З решти суми пропонувалося перерахувати по п’ятдесят тисяч крон кожному із співвласників «Міленіуму», а також розподілити сто тисяч крон порівну у вигляді бонусу між чотирма постійними службовцями редакції, незалежно від того, працюють вони на повній чи на половинній ставці. Начальник відділу маркетингу бонусу не отримував. Він працював за контрактом, за яким йому належали відсотки доходів від реклами, завдяки чому він час від часу ставав найбільш високооплачуваним співробітником «Міленіуму». Пропозицію було одноголосно прийнято.

Коротку дискусію викликала запропонована Мікаелем Блумквістом ідея скоротити оплату матеріалів від незалежних журналістів, з тим щоб надалі можна було взяти ще одного репортера на півставки. Мікаель мав на увазі Даґа Свенссона, який міг знайти в «Міленіумі» базу для своєї журналістської діяльності, а згодом і стати повноправним співробітником журналу. Еріка Берґер заперечувала, позаяк вважала, що журналу потрібно багато матеріалів, що надходять від позаштатних репортерів. Еріку підтримала Харієт Ванґер, а Крістер Мальм відмовився брати участь у голосуванні. Кінчилося тим, що вирішили не чіпати гроші, відведені на оплату незалежних журналістів, але подивитися, чи не можна вийти із становища за рахунок інших витрат. Усім дуже хотілося прийняти Даґа Свенссона хоча б на півставки.

Після короткого обговорення майбутньої стратегії і планів розвитку журналу Еріку Берґер було переобрано головою правління на наступний рік. Після цього збори були закриті.

Малін Ерікссон за весь час не сказала ні слова. Провівши подумки розрахунки, вона зрозуміла, що співробітники отримають від прибутку бонус у розмірі двадцяти п'яти тисяч крон, тобто суму, що перевищує місячну зарплату, і не бачила причин заперечувати проти цього рішення.

Відразу після звітних зборів правління Еріка оголосила позачергову нараду співвласників журналу. Тому Еріка, Мікаель, Крістер і Харієт затрималися в конференц-залі після того, як решта співробітників розійшлись. Щойно зачинилися двері, Еріка почала нараду:

— На порядку денному стоїть тільки одне питання. Згідно з угодою, укладеною з Хенріком Ванґером, Харієт ставала співвласницею журналу на дворічний термін. Зараз термін нашого контракту закінчується. Тому ми повинні вирішити, чи залишиться за тобою, а точніше, за Хенріком право на статус співвласника.

Харієт кивнула:

— Ми всі знаємо, що рішення Хенріка стати співвласником журналу було прийняте імпульсивно під впливом цілком особливої ситуації. Нині цієї ситуації більше не існує. Що ви пропонуєте?

Крістер Мальм роздратовано мотнув головою. Він єдиний у цій кімнаті не знав, у чому саме полягала ця особлива ситуація. Він розумів, що Мікаель і Еріка щось від нього приховують, але Еріка пояснила йому, що йдеться про дуже особисту справу, що стосується Мікаеля, яку вона ні за яких обставин не погодиться обговорювати. Крістер був не дурень і здогадувався, що Мікаелеве мовчання якось пов’язане з Хедестадом і Харієт Ванґер. Він знав також, що для ухвалення принципових рішень йому немає потреби знати правду, і надто поважав Мікаеля, щоб здіймати через це галас.

— Ми утрьох обговорили це питання і прийшли до спільної думки, — сказала Еріка. Вона зробила паузу і подивилася в очі Харієт. — Перш ніж повідомити наші міркування, ми хочемо знати, що ти думаєш з цього приводу.

Харієт Ванґер по черзі перевела погляд з Еріки на Мікаеля і Крістера. Потім її погляд зупинився на Мікаелі, але вона так нічого і не прочитала з виразу їхніх облич.

— Якщо ви хочете викупити мою частку, то це коштуватиме вам близько трьох мільйонів крон плюс відсотки, бо стільки родина Ванґер вклала в «Міленіум». Вистачить у вас коштів на це? — привітно спитала Харієт.

— Вистачить, — відповів Мікаель з усмішкою.

За роботу, виконану за дорученням Хенріка Ванґера, старий промисловий магнат заплатив йому п’ять мільйонів. За іронією долі частина цієї роботи полягала в розшуках Харієт Ванґер.

— У такому разі остаточне рішення за вами, — сказала Харієт. — У контракті сказано, що з цього дня ви маєте право викупити частку Ванґерів, якщо забажаєте. Я б на місці Хенріка ніколи не склала контракт з такими непродуманими формулюваннями.

— Якщо потрібно, ми могли б викупити свою частку, — сказала Еріка. — Так що питання в тому, що ти збираєшся робити. Ти керуєш індустріальним концерном, по суті справи, двома концернами. Який інтерес для тебе зв’язуватися з таким маргінальним підприємством, як «Міленіум»? Ми проводимо наради правління щокварталу, і ти чесно відсиджувала їх і кожного разу приходила вчасно з того дня, як замінила на цій посаді Хенріка.

Харієт Ванґер доброзичливо подивилася на голову ради. Вона мовчала досить довго. Нарешті поглянула на Мікаеля і відповіла:

— Від самого свого народження я завжди була власницею чогось. І я провожу свої дні, керуючи концерном, у якому закручено стільки інтриг, скільки не зустрінеш в любовному романі на чотириста сторінок. Коли я почала брати участь у зборах, я робила це з обов’язку, від якого не могла відмовитися. Але за минулі вісімнадцять місяців я зрозуміла, що мені цікаво бути в цьому правлінні, ніж у решті всіх правлінь, разом узятих!

Мікаель задумливо кивнув. Харієт перевела погляд на Крістера:

— «Міленіум» — немов іграшкове підприємство. Всі проблеми тут маленькі, зрозумілі і легкодоступні для огляду. Воно, звичайно ж, хоче отримувати прибуток і давати гроші — це обов’язкова умова. Але мета вашої діяльності полягає не в цьому — ви хочете щось створити.

Вона ковтнула мінеральної води і перевела погляд на Еріку.

— Що саме є вашою метою, якраз не зовсім ясно. Постановка завдання розпливчата до неохайності. Ви не політична партія і не організація, об’єднана на основі