Читати книгу - "Піранезі, Сюзанна Кларк"

Я подався до Шостої Північно-Західної Зали. Граки гучно віталися зі мною, та сьогодні мені було ніколи з ними розмовляти. Послання від 16 вкривало ділянку Хідника приблизно 60 сантиметрів на 80 сантиметрів.

Моє серце закалатало. Я швидко поглянув униз.

І побачив слова:

МЕНЕ ЗВАТИ…

Побачив слова:

…ЛОУРЕНС АРН-СЕЙЛЗ…

Побачив слова:

…КІМНАТА ЗІ СТАТУЯМИ МІНОТАВРІВ…

Що робити? Я знав: допоки послання існуватиме, я відчуватиму сильне бажання його прочитати. І вирішив, що мені залишається єдине: знищити його.

Я побіг назад до Третьої Північної Зали, взяв стару сорочку та трохи крейди. Я пишу «сорочка», та насправді одежина була така пошарпана, що навряд чи заслуговувала на цю назву. Я розірвав її навпіл. А тоді побіг назад до Шостої Північно-Західної Зали. Однією половиною сорочки зав’язав собі очі. Тримаючи другу в руці, опустився на коліна й заходився терти нею поверхню Хідника, позбуваючись слів 16.

За кілька хвилин я зняв пов’язку й поглянув. То там, то тут ще виднілися частини послання.

                                РОЗУМІЛО? МЕНЕ ЗВАТИ

   КА ПОЛІ

ЧИТАТИ ДОСЬЄ НА

                                                ВАЛЕНТАЙН

ТВОЄ ЗНИ

КЕТТЕР

                                                 ЗПЕРЕЧНО

ПРИМАНЮВАВ ІНШИХ ПОТЕНЦІЙНИХ ЖЕРТВ, А Я

    УЧЕНЬ ОКУЛЬТИСТА ЛОУРЕНСА

АРНА-СЕЙ

   АЮ, ВІН ЗНАЄ, ЩО МЕНІ ВДАЛОСЯ ПРОНИКНУТИ

                   УВ ТУТ МАЙЖЕ ШІСТЬ РОКІВ, ЧИ Т

                                                       ВИХІД

РОЗТАШОВАНИ

                  МЕНЕ, ЩО ТИ МОЖЕШ СТРАЖДАТИ

НА

Оскільки в усьому цьому не було ніякого сенсу, принаймні на перший погляд, я сподівався, що це на мене не подіє. (Наразі я почуваюся нормально.) Я став на коліна й написав відповідь.

ШАНОВНА 16!

ДОПОКИ ВИ ПЕРЕБУВАЄТЕ В НАШИХ ЗАЛАХ, ОДНОДУМЕЦЬ НАМАГАТИМЕТЬСЯ ВАС УБИТИ. У НЬОГО ВОГНЕПАЛЬНА ЗБРОЯ!

Я СТЕР ВАШЕ ПОСЛАННЯ, НЕ ЧИТАЮЧИ ЙОГО. ВАШІ СЛОВА МЕНЕ НЕ ЗАЧЕПИЛИ. ВИ НЕ ЗВЕЛИ МЕНЕ З ГЛУЗДУ. ВАШ ПЛАН ПРОВАЛИВСЯ.

БУДЬ ЛАСКА! ПОВЕРНІТЬСЯ ДО ДАЛЕКИХ-ДАЛЕКИХ ЗАЛ, ІЗ ЯКИХ ПРИЙШЛИ!

ПІРАНЕЗІ

Я запитую Однодумця

ЗАПИС ВІД ВІСІМНАДЦЯТОГО ДНЯ ДЕВ’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ ПРИБУЛИ АЛЬБАТРОСИ

Сьогодні о десятій я прийшов до Другої Південно-Західної Зали, щоб зустрітися з Однодумцем.

Він стояв біля Порожнього Постаменту. На ньому були темно-брунатний вовняний костюм і темно-оливкова сорочка. Його блискучі черевики мали каштановий колір.

— Я хочу дещо в тебе спитати, — промовив я.

— Гаразд.

— Чому ти не був зі мною чесним?

Однодумець набув холодного вигляду й відповів:

— Я завжди з тобою чесний.

— Ні, — заперечив я. — Не завжди. Чому ти не сказав мені, що 16 — жінка?

На обличчі Однодумця приблизно за пів секунди відбилися бундючність, відмова визнавати будь-що, роздратування й неохоча згода.

— Гаразд, — зізнався він. — Гадаю, це цілком справедливо. Та я ніколи не казав, що це не жінка.

Я закотив очі: виправдання було надзвичайно слабке.

— Я місяцями називав 16 «він», — нагадав я, — а ти мене не виправляв — жодного разу. Чому?

Однодумець зітхнув.

— Гаразд. Я нічого не казав, тому що знаю тебе, Піранезі. Ти романтик. Так, ти звеш себе науковцем і прихильником здорового глузду — і здебільшого маєш рацію. Але ти ще й романтик. Я знав: переконати тебе, що 16 становить загрозу, і без того буде непросто. Але коли ти дізнаєшся, що вона жінка, це стане ще важче. Жінка зацікавить тебе незмірно більше. Може, ти навіть закохаєшся. І вже точно не зможеш утриматися від розмов із нею. Знаю, тобі може бути важко в це повірити, але насправді я оберігав тебе. Дуже важливо, щоб ти не довіряв 16, оскільки вона в принципі негідна довіри. Розумієш?

Пауза.

— Що ж, — мовив я, — дякую, що оберігав мене. Я не думаю, що жінці було б так легко схилити мене на свій бік, як ти, здається, натякаєш. Будь ласка, надалі не приховуй від мене нічого.

— Певна річ, — погодився Однодумець і нахмурився. — Хай там як, звідки ти дізнався? — його голос став різким від тривоги. — Ти ж не розмовляв із нею?

— Ні. Бачив її в Шостій Північно-Західній Залі й чув її голос. Вона мене не бачила.

— Ти чув її? — Однодумець стривожився ще більше. — З ким вона розмовляла?

— Із граками.

— О. — Пауза. — Яка чудасія.

Я вирішую пошукати в Покажчику Лоуренса Арна-Сейлза

ЗАПИС ВІД ДЕВ’ЯТНАДЦЯТОГО ДНЯ ДЕВ’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ ПРИБУЛИ АЛЬБАТРОСИ

Однодумець не помиляється в одному. Я не такий раціональний, як думав. Раніше я всміхався (потай) щоразу, коли бачив, як Однодумець діє з любові до себе, зарозумілості чи гордощів. Був певен, що моїми діями рухає лише Розум. Але я просто обманювався. Раціональна людина ніколи не заговорила б до Пророка в Першій Північно-Східній Залі. Раціональна людина продовжила б чистити Хідник у Шостій Північно-Західній Залі, доки не стерлися б усі сліди послання 16.

Мене заворожує й захоплює не те, що 16 — жінка (принаймні не лише це): річ у тому, що вона ще одна людська істота. Я хочу дізнатися про неї все що можна — чи стільки, скільки можна дізнатися, не збожеволівши. (У цьому й складність.)

Я не розповідав Однодумцеві про послання, написане 16. І не казав, що, коли я стер його, маленькі уривки фраз і речень уціліли, і їх я залишив неторканими.

…ВАЛЕНТАЙН КЕТТЕР(ЛІ)… Тобто Однодумець. Пророк сказав, що Однодумця звати Вел Кеттерлі. Не дивно, що 16 пише про Однодумця, бо 16, за словами Однодумця, одержима ним і хоче його знищити.

…(БЕ)ЗПЕРЕЧНО, ПРИМАНЮВАВ ІНШИХ ПОТЕНЦІЙНИХ ЖЕРТВ, А Я… 16 хвалиться своїми жертвами? Шкодою, якої завдала і планує завдати? Незрозуміло.

…УЧЕНЬ ОКУЛЬТИСТА ЛОУРЕНСА АРНА-СЕЙ(ЛЗА)… Усі дороги незмінно ведуть до однієї людини, цього Лоуренса Арна-Сейлза; на мою думку, він і Пророк — це одна особа.

…(Б)УВ ТУТ МАЙЖЕ ШІСТЬ РОКІВ, ЧИ Т(И)… Що це означає, неясно.

ВИХІД РОЗТАШОВАНИ(Й)… Дивний фрагмент. 16, схоже, хоче розповісти мені про вихід. Але я знаю ці Зали, знаю всі їхні входи та виходи. Вона — ні.

Я пошукав 16 у своєму Покажчику, скориставшись іменем, яким назвав її Однодумець. Її там немає. Тож я пошукаю Лоуренса Арна-Сейлза.

Лоуренс Арн-Сейлз

ДРУГИЙ ЗАПИС ВІД ДЕВ’ЯТНАДЦЯТОГО ДНЯ ДЕВ’ЯТОГО МІСЯЦЯ РОКУ, КОЛИ ДО ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ЗАЛ