Читати книгу - "Безхатько в подарунок, Селена Рейні"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Оля щось диктувала, а Зоя Василівна старанно записувала. Тоді весела наречена розвернулася і покинула салон, а хазяйка тикнула Христині папірець.
– Це потрібно зробити за два тижні.
Дівчина механічно взяла лист і прочитала занотоване: більше квітів, менше гілля, густіша вишивка, дрібніша мережка. І все це у натуральну величину, а не на ескізі та у двох екземплярах на різних тканинах, на одній з яких взагалі вишивати нереально.
– Я цього не робитиму.
– Не зрозуміла…, – набундючилась жінка.
Христина відкинула листок, ніби він обпікав її. Шити весільну сукню для дівчини, яка виходила за чоловіка, в якого вона закохалася? Ні. З таким завданням не справилися б і наймайстерніші вишивальниці…
– Якщо ти не виконаєш це завдання, то я…
– Що? – спокійно запитала.
– Звільню тебе! – репетувала власниця.
– Гаразд, – промовила, накидаючи на плечі куртку і направляючись до виходу з салону.
Забирати їй тут було нічого. Директриса не дозволяла навіть зарядку на роботі тримати, не те що улюблену чашку чи вазон.
– Христино! Зупинися! Негайно повернися на роботу! Я все тобі пробачу!
Але дівчина вже вийшла з салону. А повернувшись додому, відразу пішла у кімнату та безсило звалилася на диван. Вже через мить зайшли мама та тато.
– Я звільнилася, – відразу їм повідомила і тихо заплакала.
– Доню моя, – обійняла її мама. – І то ти так через ту роботу засмутилася? – питала, розтираючи їй спину.
Дівчина лише схлипнула.
– Припини, дитино, – мовив тато. – Було б чого розкисати. Давно пора тобі розпочати свою справу і працювати на себе.
Дівчина нічого не відповіла.
– Ми з мамою допоможемо. Хатку у селі продамо. Багато, звісно не виручимо, але тобі на старт вистачить.
Від згадки про хатинку, Христина ще більше розплакалася.
Батьки розмірковували над її майбутнім, а коли вже хотіли покинути її подрімати, донька проказала:
– Тату, не потрібно завтра у село їхати за моєю сім-карткою. Дешевше купити новий стартовий пакет.
– Ну, якщо ти так хочеш, то добре. Відпочивай. А прокинешся, то заходь у кухню. Я за цей час по тортик для тебе збігаю, а мама картопельку запече. Треба ж відсвяткувати твоє звільнення, – усміхнувся і разом з мамою вийшов з кімнати.
А Христина закрила обличчя руками. За ті кілька днів вона стільки всього дізналася про Павла. Але найголовнішого чоловік їй не сказав. Він був заручений. І це для Христини перекреслило все, що відбулося між ними.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безхатько в подарунок, Селена Рейні», після закриття браузера.