Читати книгу - "Фаршрутка"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
8. Це, в принципі, все. Мустафа Карлович Навзаєм людина доросла, відповідальна, з глибоким досвідом кулуарної роботи. Він як за нєхуй виграє для нас Євробачення. А як ні, то хай начувається, бо ми йому пріпомнім 1979 рік.
Все, міжнародний імідж покращено. Спасибі державі!
Міністр сакрального спадку В. А. Кириленко, esquire. Цьомики!
P. S. Ніколи не дзвоніть мені»
— Покажіть, — Арлекін Петрович взяв документ, уважно переглянув його своїм оком, зітхнув і сказав: — Це якась ганьба, будемо розбиратися, але уже не сьогодні. Передайте, будь ласка, цибулину і сіль. Так-так, дякую. Юхименко, оно там біля вас банька з помідорами, передай на цей край. О, дякую!
Вже розвиднілось, ось-ось мало зійти сонце, приємно цвірінькали пташки, трохи димілися солом’яна стріха і комин святилища, а у прохолодному ранковому вітерці кружляли корупційні папери і білий попіл Московії.
Товариство сиділо на траві навколо білої скатертини і розкладало прості, але поживні селянські наїдки, якими, як виявилося, були напхані клумаки Вьольви Євдокимівни. Юхименко відкривав штик-ножем чергову літровку з тушкованою і залитою смальцем кролятиною. Вакарчук, незважаючи на перебинтовану пику, апетитно чвякав консервованим помідором, а Гегемонт, нарешті знявши свої лати, розливав по кухлях світле полтавське з баклажки. Конунги ламали великий коровай і розкладали по пластикових тарілках білу квашену капусту. Гриші щойно закінчили нарізати м’ясисту ковбасу, а Кривавий Пастор дочищав насмикану з місцевого городика зеленину. Голова Корчинського делікатно хрумтіла свіжим часником, Томас дбайливо клеїв на її лоба пластир і протирав синці перекисом водню з пляшечки.
Стара пані сиділа на мішку буряків, впершися обома руками у ціпок, і дрімала.
— Арлекіне Петровичу! — звернувся до конунга мавпун. — Скажіть, а як так сталося, що Вьольва Євдокимівна здогадалася захопити з собою оце все? Звідки вона могла знати, що ми доживемо як до світанку, так і до сніданку? Виходить, що вона від початку знала, що День Брахми настане і цього не оминути? Хм-м-м....
Арлекін Петрович подивився на мавпуна мудрим сірим оком:
— Розумієш, Томасе, на те вона і вьольва СБУ щоби знати те, чого не знають інші. Це і є справжня аграрна магія. Ти їж, бери оно огірок, не стидайся, добирай. Нам ще на Київ їхати, розбиратися з цим йобаним Міністерством сакрального спадку. І передай мені оно ту часничину.
Томас хрумкнув смачним огірком, заточив шмат домашньої ковбаси і запив довгим ковтком пива. Він намацав за мискою з овочами пачку духмяного тютюну, скрутив папіросу, закурив і випустив в небо хмаринку запашного диму. Репостислав Вакарчук тихо заспівав:
З чого починається Родіна?
А чи починалась вона?
З кривавого кухля напоєна
Війна її справжнє ім’я
А там де кінчається Родіна
Чужа зловорожа змія
Там починається рідна
Земля — Батьківщина моя
У цю мить сонце торкнулося обрію, і по безкрайньому буряковому полю пролилися перші струмені нового дня. Дня Брахми, що триває чотири мільярди, триста двадцять мільйонів років, тобто дуже і дуже дохуя.
Цьомики!
Замітки
1
Семесюк І. Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса. — К.: Люта справа, 2016.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фаршрутка», після закриття браузера.