Читати книгу - "Фаренго. Ч. 2. Гніздо"

— Ти напевне чув історію моєї прапрабабці? — раптом запитала Сайкс.

Не чути того, про що пліткувала вся Імперія, Со Лай не міг. Про Сайкс Древню, наложницю імператора Еарлана Другого згадали відразу, як тільки стало відомо про перебування в оточенні Еарлана Третього її праправнуки з таким самим ім’ям. На Альфі спритні продюсери негайно створили рімейк давнього серіалу про наложницю-піфійку, яка довгі роки була найближчою радницею другого з вінценосних Еарланів. Головну роль у ньому грала найпопулярніша акторка Периферії Мана Такума. Згідно зі сценарієм, Сайкс Древня гинула, необґрунтовано запідозрена у зраді. Гинула трагічно і красиво. У фінальній сцені Такума перевершила свої попередні ролі, виразно зобразивши самотність і відчай зрадженої всіма жінки. Со Лай тричі передивився симулякрову версію серіалу. Останнього разу після того, як дізнався про приліт Преподобної Сайкс на Сельву.

— А ваша прапрабабця, мем, дійсно брала участь у заколоті?

— Ні, це лише легенда… Й, до речі, вона була зовсім не подібною до Мани Такуми. Ця Мана зробила з неї вульгарну інтриганку. Хочеш знати, як було насправді?

— Якщо це не обтяжить вас, мем…

— Я ж першою почала, — Сайкс провела пальцями по обличчю Со Лая. — А що це в тебе за пляма на шиї?

— Нейроекземальний синдром, мем. Це не заразне.

— Ти з Колумбії?

— Так, мем.

— Та давня історія певним чином пов’язана з Колумбією…

Сайкс Меалан

Витяг із «Таємної історії Магонії», забороненої Відділом спеціальної цензури імперського Комітету стандартизації знань та інформації

Сайкс Меалан (яку останнім часом почали називати Сайкс Древня з огляду на піднесення її праправнуки Сайкс Гаалі-Айремаль) народилась на Магонії-Піфії, в місті Сецзе у 266 році ЕВ. Її матір’ю була Преподобна Агата, яка у 345–367 роках входила у найвищому ранзі Святої Матері до Ради Двадцяти Трьох і померла у віці ста двадцяти двох років. Щодо батька достовірної інформації немає, однак при дворі Еарлана II ходили чутки, що для народження Сайкс було використано генетичний матеріал, знайдений у біологічних сховищах магонійців.

Від Преподобної Агати (а можливо, одночасно й від магонійського предка) Сайкс Меалан успадкувала здатність до телепатії та екзотичну зовнішність. З дитинства її захоплювали міжзоряні подорожі, тому Рада рекомендувала їй обрати професію космоаналітика. Одночасно з навчанням в університеті Сайкс закінчила школу навігаторів і отримала ліцензію на право пілотування орбітальних та міжпланетних кораблів малих класів. Талановита від природи, вона у вісімнадцять років стала переможницею всепланетних спортивних змагань пілотів яхт на іонній тязі.

У дев’ятнадцять Сайкс взяла участь у перегонах скеґерів між зоряними системами Альфи Центаври. Цю «Велику регату», яку щорічно проводили корпорації — будівники зорельотів, патронував сам імператор. Сайкс зайняла на змаганнях трете місце і була представлена Еарлану II на спеціальній аудієнції, яку імператорський двір влаштував на борту флагманського крейсера «Борей». Уже за місяць її запросили до імператорської резиденції як спеціального гостя монарха. В януарії 287 року імператриця Валісса дала згоду на те, щоб Сайкс увійшла до офіційного штату придворних осіб у ранзі «імперського радника». З того часу протягом восьми років вона постійно супроводжувала імператора.

У 288 році в Сайкс народилась перша донька, яку вона назвала на честь матері Агатою. За магонійською традицією і згодою батька-імператора Агата у 290 році була відвезена на Магонію для отримання виховання та освіти Знаючих. Агата-молодша все своє життя провела на Магонії. Вона стала прабабцею Сайкс Гаалі-Айремаль.

У 291 році Сайкс народила другу доньку, якій імператор дав родове ім’я Мартіни (при народженні Еарлана II назвали Мартіном, на честь батька та прадіда). Тоді ж вона отримала придворний ранг «спеціального імперського радника».

Згідно з офіційною версією, яка викладена у багатотомній «Історії Дому Тізе», між 291 та 296 роками Еарлан II перебував під домінуючим впливом своєї улюбленої та найдовіренішої наложниці, якою стала Сайкс Меалан. Історики навіть дали цій п’ятирічці неофіційне найменування «Епоха Сайкс». Саме в ці роки імператор проводив найбільш радикальні реформи на користь малих світів та найбідніших прошарків населення. Цей новий курс імперського центру отримав назву «політики Вирівнювання». Автори «Історії Дому Тізе», які дотримувались консервативної традиції й негативно ставились до «політики Вирівнювання», навели низку аргументів на користь того, що соціальні реформи Еарлана II були інспіровані «агентом Піфії» Сайкс і канцлером Морганом Ореолою, які буцімто вступили у зговір. Однак архівні документи Магонії цього не підтверджують. Офіційна позиція тодішньої Ради Двадцяти Трьох щодо «політики Вирівнювання» була радше негативною.

Піднесення Сайкс, як і варто було сподіватись, примножило кількість її ворогів. Найпотужнішими силами, які виступали проти «політики Вирівнювання», були аристократичні клани Альфи Альфи і Аврелії, що їх змушували фінансувати розвиток відсталих світів. Повстання на Альфі у 294 році та проголошення там імператором Сіорана IV злякало Еарлана. У десембрії того самого року Моргана Ореолу на канцлерській посаді змінив лідер аристократів і ставленик Флоту лорд Максіс Харре. Його кабінет почав поступове згортання «політики Вирівнювання». Великий вплив при дворі Еарлана II у 295 році отримали дві жінки з аристократичних Домів — дружина канцлера Сибіла і дружина адмірала Туре Ойзеле леді Кен-Ісіс. Вони об’єднали свої зусилля для того, щоби віддалити від імператора впливову фаворитку. Для цього аристократки використали захоплення монарха молодою альфійською співачкою Чалі Моулато та корупційні скандали, які спалахнули після відставки Ореоли. Сайкс звинуватили у сприянні розкраданню державних коштів та у спробі отруїти Моулато. Для розслідування «справи Сайкс» була навіть створена спеціальна комісія. В інформаційних мережах почалась кампанія з дискредитації імператорської радниці.

Хоча звинувачення не підтвердились, у 296 році Еарлан II призначив Сайкс Меалан своїм спеціальним представником у малому світі Колумбії. Фактично це означало падіння багаторічної фаворитки. На Колумбії в той час відбувалось жорстоке протистояння між колоністами і добувними корпораціями, які завозили на планету клонів і розривали контракти з місцевими шахтарями. Сайкс рішуче стала на бік колоністів й домоглась того, що у 298 році парламент Колумбії прийняв закон про заборону використання клонів у добувній галузі. Через кілька днів після свого політичного тріумфу тридцятидворічна Сайкс загинула під час аварії швидкісного дискоїда, який вона власноруч пілотувала.

Дані розслідування не розголошувались, але в архівах Магонії є документи, які доводять, що дискоїд був збитий пострілом з кінетичної гармати. Сліди злочинців вели на Альфу Альфу, але за наказом імператора розслідування припинили, а загибель колишньої фаворитки визнали нещасним випадком. Сучасні дослідники вважають, що рішення про