Читати книгу - "На інших вітрах"

Чарівник Онікс тут же заперечив — не те щоб владно, але дуже рішуче:

— Якщо Рок послав тебе на Гонт, а Гонт послав тебе в Хавнор, то тобі слід перебувати саме в Хавнорі!

— Коли розумних голів занадто багато, думки часом виходять занадто легкі, - уїдливо зауважив Тосла.

— Давайте на деякий час відкладемо сни в сторону, — рішуче запропонував Лебаннен. — Нашому гостю, по-моєму, потрібно зрозуміти, що саме турбує нас і турбувало задовго до того, як він сюди з'явився. Адже заради цього я і просив приїхати в Хавнор Тенар і Техану, заради цього змусив Тослу перервати його мандри. Можливо, ти розкажеш Олдерові про все, Тослу?

Темношкірий шкіпер кивнув, і рубін у нього в вусі блиснув, як крапля свіжої крові.

— Вся справа в драконах! — відразу заявив він. — Можливо, Олдер, ти вже знаєш, що на Західній Межі вони ось уже кілька років здійснюють нальоти на острови Уллі і Усідеро, спалюючи часом цілі села. Вони літають низько, мало не чіпляючись кігтями за дахи будинків і до смерті лякаючи людей. А в Торінгейтс вони прилітали вже двічі і завжди під час збору врожаю. Там вони спалили все зерно, підпалили безліч стогів сіна і чимало очеретяних дахів в селищах. На людей вони прямо не нападали, але багато тамтешніх жителів загинули у вогні. Не нападали вони і на будинку лордів в пошуках скарбів, як робили це в Темні Часи. Ні, вони нападали тільки на будинки і поля селян! Приблизно такі ж звістки принесли купці, що побували на далекому острові Семой, розташованому на південно-західній околиці Земномор'я. Цей острів живе вирощуванням зерна, і дракони випалили там всі поля якраз перед жнивами!

— А минулої зими два дракони оселилися на вершині вулкана гори Анданден на острові Семел, — підказав хтось.

— Ах! — вирвалося у Онікса, і у відповідь на запитальний погляд короля він пояснив: — Чарівник Сеппел з Пальна розповідав мені, що ця гора вважалася у драконів священною; колись вони спеціально прилітали туди, щоб напитися там вогню з земних надр.

— Загалом, вони повернулися, — продовжував Тосла. — І тепер раз у раз винищують стада корів і овець, які складають головне багатство західних островів. Причому вони навіть не завдають тваринам фізичної шкоди; вони просто лякають їх настільки, що ті зриваються з прив'язі, перестрибують через огорожу і тікають. А потім гинуть або дичавіють. Люди кажуть, що нальоти роблять в основному молоді дракони, чорні і худі, які, власне, і полум'я ще вивергати не навчилися.

А на Пальні дракони тепер проживають постійно — в гористій північній частині острова, в дикому краю, де немає ніяких селянських господарств. Раніше мисливці спеціально відправлялися туди, щоб пополювати на гірських кіз і баранів або спіймати сокола, щоб потім приручити його. Але мисливців дракони звідти прогнали; тепер до цих гір ніхто навіть близько не підходить. Твій пальнійський приятель, Онікс, напевне знає про це?

Онікс кивнув.

— Він каже, що дракони літають над цими горами зграями, як дикі гуси, — сказав він.

— Між іншим, Пальн і Семел від Хавнора відділяє лише море, — зауважив принц Сеге.

А Олдер подумав про те, що від Семела до Таона менше ста миль.

— Наш Тослу плавав до островів Дракоячі Біги на своєму судні «Крячок», — сказав король, — і він…

— Зумів побачити лише обриси найсхідніших з цих островів! — перервав його Тослу з недоброю усмішкою. — На мене там налетіла ціла зграя цих чудовиськ! Вони гнали мене, як вовки заганяють корів або овець. Вони каменем падали вниз, чіплялися за вітрила, погрожували вогнем, так що я на повній швидкості кинувся тікати. Так що нічого нового не дізнався.

Онікс знову згідно кивнув.

— Нікому, крім Володаря Драконів, ніколи не вдавалося доплисти до Драконівських Бігів, — сказав він.

— Мені вдалося! — вигукнув король і посміхнувся широкою хлоп'ячою посмішкою. — Але я був разом з Володарем Драконів… І тепер я весь час згадую ту подорож. Коли ми з Верховним Магом були на Західній Межі і шукали там Коба-некроманта, то, пропливаючи повз острів Джесседж, який знаходиться зовсім в стороні, навіть далі, ніж острів Сімли, ми бачили багато випалених полів. А на островах Драконячих Бігів ми бачили, як дракони билися і вбивали один одного, ніби захворіли на сказ!..

Усі знову помовчали. Потім принц Сеге запитав:

— А чи не може бути, що деякі з тих драконів, яких ви тоді бачили, так і не вилікувалися від свого божевілля?

— З тих пір пройшло більше п'ятнадцяти років, — сказав Онікс. — Втім, дракони живуть дуже довго. Можливо, для них час тече інакше, ніж для нас…

Олдер зауважив, що, кажучи це, чарівник поглядає на Техану, яка як і раніше стояла окремо від усіх на березі ставка.

— І все ж на людей вони почали нападати лише в останні рік-два, — задумливо сказав принц Сеге.

— Наче вони цього не робили раніше! — заперечив Тослу. — Якщо дракон захоче знищити якусь селянську родину або навіть ціле село, то хто його зупинить? Та вони завжди на людей полювали! На урожай в полі,на зібране в стоги сіно, селянську хату, худобу… Їм все одно. Вони одне твердять: забирайтеся геть з нашого заходу!

— Але чому вони вимагають цього? І чому знову спустошують наші землі, вивергаючи полум'я? — вигукнув чарівник. — Адже вони здатні і можуть поговорити з людьми! Мова Творення — це їхня рідна мова, і Морред, Еррет-Акбе і наш Верховний Маг говорили з драконами.

— Ті, яких ми бачили на Драконівських Бігах, — сказав король, — втратили цю здатність. Страшний пролом, який зробив Коб у тканині світобудови, витягнув з драконів їх силу і розум. Як, втім, і з людей. Тільки великий дракон Орм Ембар зберіг здатність говорити. Він тоді прилетів до нас, поговорив з Верховним Магом і велів йому вирушати на Селідор… — Лебаннен помовчав, погляд його став туманним, думки були десь далеко-далеко… — Але навіть у Орм Ембара була в підсумку забрана мова ще до того, як він загинув. — В очах Лебаннена спалахнув якийсь дивний блиск, він відвернувся і гірко вигукнув: — Це ж заради нас помер великий Орм Ембар! Це він відкрив нам шлях в темну країну!

Довгий час всі мовчали. Тривале мовчання порушив тихий голос Тенар:

— Якось раз Яструб сказав мені… стривайте-но, дайте згадати як слід, як саме він це сказав: дракон і мова дракона — це одне і те ж, це єдина істота, приблизно так. І