Читати книгу - "Майже безпечна"

до бурмотіння. Він закину голову назад і почав голосити, але раптом був перерваний новим спалахом пісні із хати Творця Сендвічів — останньої зліва. Жінка різко обернулася на звук, і її лице поступово заповнила посмішка. Навіть не кинувши погляду на Старого Трешберга, вона попрямувала до хатини. Створення сендвічів це ціле мистецтво, яке не кожен здатний осягнути до кінця. Взагалі це просте завдання, проте можливостей для задоволення безліч і вони дуже глибокі: взяти хоча б підбір правильного хліба. Творець Сендвічів провів багато місяців у щоденних консультаціях та еспериментах із пекарем Ґрарпом, аж поки вони нарешті не створили хліб із консистенцією достатньою для тонких і акуратних скибок, які в той же час були б легкими, злегка вологими та мали б той тонкий горіховий присмак, які найкраще відтіняє смак смаженої плоті абсолютно нормальних буйволів.

Також було вивірено нову геометрію скибки: точне співвідношення між шириною і довжиною скибки, а також її товщина, які надають відчуття добротності та вагомості завершеному сендвічу; але також і легкість була важливою якістю, а ще міцність, щедрість та обіцяні соковитість та смак, які є критеріями справжнього, потужного сендвічевого досвіду.

Правильні знаряддя, звісно, вирішальна річ, а тому багато днів провів Творець Сендвічів, тоді, коли не був зайнятий із пекарем та його піччю, разом із Творцем Інструментів Стріндером, зважуючи та балансуючи ножі, куючи та гострячи їх. Гнучкість, міцність, гострота, довжина та збалансованість — все це було гаряче обговорено. Висувалися теорії, проводилися експерименти, підгонки, і не раз, ввечері, у світлі заходу сонця та кузні, можна було побачити силуети Творця Сендвічів та Творця Інструментів, які робили повільні розсікаючі рухи у повітрі, випробовуючи ніж за ножем, порівнюючи вагу одного із збалансованістю іншого, гнучкість третього із вигином ручки четвертого.

Загалом потрібно було три ножі. Перший — для нарізання скибок хліба: із твердим, авторитетним лезом, яке б диктувало свою ясну і незворушну волю хлібині. Наступний — ніж для намащування масла. То був пружний малий, але не безхребетний, а з твердою серцевиною. Ранні версії були надто гнучкими, але тепер завдяки використанню гнучкості та внітрішньої міцності було досягнуто максимальної плавності та привабливості розподілення продукту.

Найголовнішим серед ножів, звсіно, був м’ясний ніж. Цей ніж не просто диктував свою непохитну волю на те середовище, через яке він рухався, як робить це ніж для хліба, він також співпрацює з ним, рухаючись за покликом волокон м’яса, щоб досягнути найбільш вишуканої консистенції та тонини, що дозволить шматочку від’єднатися від основного шматка і, згорнувшись, лягти на стіл. Після такого Творець Сендвічів переверне кожен шматочок плавним помахом руки на прекрасний і пропорційну нижню скибочку хліба, чотирма спритними рухами обріже її і нарешті виконає ту магію, яку діти в цьому селищі так довго очікували, зібравшись навколо і спостерігаючи із цікавістю та захопленням. Ще чотири майстерних рухи ножем — і начинка сендвіча стає чудовою мозаїкою з шматочків м'яса і масла. Розмір і форма мозаїки змінювалися залежно від форми всього сандвіча, але кожного раз Творцю Сендвічів вдавалося досягти гармонії, що вирізняє твір справжнього майстра. Другий шар м'яса, повторна обробка — і основний акт творіння можна вважати завершеним.

Потім Творець Сендвічів передає свій витвір асистенту, який додасть кілька шматочків новогірка, неоредиски та кілька крапель майжеожинового соусу, після чого покладе верхню скибку хліба та розріже сендвіч четвертим, і зрештою набагато простішим, ножем. Не варто думати, що ці операції не потребують майстерності, але все ж то були другорядні операції, що входять в обов’язки вірного помічника, який одного дня, коли Творець Сендвічів складе свої інструменти, займе його місце. Всі хотіли отримати цю посаду, а тому його підмайстру, Дрімплу, заздрили всі його друзі. В селищі жили ті, хто з радістю рубали дрова, а також вповноважені носити вожу, але посада Творця Сандвічів була найбільш шанованою.

І ось Творець Сендвічів співає у свої хижі під час роботи.

В даний момент він використовує останні запаси солонини з минулого року. Воно вже трохи перележало, та все одно багатий смак м’яса абсолютно нормального буйвола був чимось незрівнянним, в порівнянні з усім попереднім смаковим досвідом Творця Сендвічів. Наступного тижня очікувалася щорічна міграція абсолютно нормальногих буйволів, на якій все селище знову буде залучене до фанатичного дійства: полювання на буйволів. Вони добудуть шість, можливо, навіть сім десятків з тих тисяч, які суцільним потоком пробіжать повз село. Потім туші убитих буйволі потрібно швидко освіжувати і розібрати, після чого більшість м’яса буде засолено на зиму, аж до наступної весняної міграції, на якій вони знову поповнять запаси.

Найкращі шматки м’яса посмажать одразу на фестиваль, який назвали Осінній Хід. Святкування триватиме три дні, протягом яких буде вдосталь наїдків, танців та історій Старого Трешберга про те, як проходило полювання, історій, які він сидів і складав у своїй хижі поки решта селища брали участь у справжньому полюванні.

А потім найнайкращі шматки м’яса доставлять охолодженими Творцю Сендвічів. А Творець Сендвічів буде вправлятися у своїх вміннях, які він приніс від богів, і робитиме вишукані Сендвічі Осіннього Урожаю, і кожен житель з благоговінням з'їсть один або навіть два, готуючи себе до тягот прийдешньої зими.

Сьогодні ж він робив звичайні сендвічі, якщо ці делікатеси виготовлені з такою любов’ю можна було назвати звичайними. Сьогодні його асистента не було, а тому Творець Сендвічів мусив сам завершувати кожен сендвіч. Робив він це з превеликим задоволенням. Власне кажучи, він був задоволений практично всім на світі.

Він різав, він співав. Він акуртано вкладав кожен шматочок м’яса на хліб, обрізав його і складав усе в прекрасну мозаїку. Трохи салату, трохи соусу, ще один шматочок хліба, ще один сендвіч та ще одна строфа із «Yellow Submarine».

— Привіт, Артуре.

Творець Сендвічів мало не відтяв собі пальця.

Заціпенілі селяни спостерігали як жінка рішучим кроком йшла до хатини Творця Сендвічів. Творець Сендвічів був посланий їм Всевишнім Бобом з небес на вогненній колісниці. Так принаймні говорив Старий Трешберг, а Трешберг у таких речах розбирався, як ніхто інший. Так принаймні говорив сам Трешберг — я, мовляв, в таких речах розбираюсь, як ніхто інший, а тому не сперечайтеся, — і залишалося лише беззаперечно йому вірити, бо хто-хто, а Трешберг розбирався...і т.д. і т.п. З таким важко було посперечатися.

Деякі селяни дивувалися, чому Всевишній Боб прислав свій безцінний дар — Творця Сендвічів — у палаючій колісниці замість того, щоб відправити його у тій, що спускається тихенько не знищує половину лісу, наповнюючи його привидами, та щей доволі