Читати книгу - "*, Людмила Міщук"

Учительська доля. Якщо не від Бога…

Учительська доля… Скажіть, то від кого

мені в нагороду вона?

Чом душу бентежить і барвами грає,

і усміхом ясним дитячим сіяє

у плині життєвім щодня?

Очиці – як море: «чому?», «звідки?», «скільки?»,

а ти маєш відповідь дати не тільки

на ці запитання прості.

Людину з великої букви плекаєш

і завжди хорошого плоду чекаєш

від неї в бурхливім житті.

Хоч важко буває: ти сієш пшеницю,

врожаю чекаєш в жнива, як годиться,

а нива – немов не моя!

Дивлюся крізь сльози: будяк проростає…

Караюсь, та вкотре у себе питаю:

хто ж стане в пролом, як не я?

                                      10. 01. 2009 р. 

З дитинства мріяла стати міліціянткою. Друзі жартували: майже збулося) Стала вчителькою. Не один десяток літ працювала у рідній школі вчителькою початкових класів. Але... Професійна кар'єра закінчена у 2024 році.